Щомісячні архіви: вересня 2018

В СВЯЗИ С ТЕМ, ЧТО  В СОЦСЕТИ  «Фейсбук» (“Facebook”) некто создал страницу под названием «Віссаріон Стретович», на которой появляется разная провокационная информация, к которой я, митрополит Овручский Виссарион, не имею никакого отношения, считаю своим долгом еще раз сообщить: эта фейковая страница создана некоторыми врагами Святой Христовой Церкви.

Данное сообщение пишем на русском языке с целью для большего числа уразумевающих (молдован, россиян, белорусов…), что есть действительно волки в овечьей одежде (Мф. 7:15).

20.09.2018.    Виссарион, митрополит Овручский и Коростенский

 

15 вересня 2018року відійшов у вічність протоієрей Володимир Степанович Маркевич.

Народився ВОЛОДИМИР Маркевич   у  1928 році в селі Глушковичі Лельчицького району Гомельської області.

В 1943 році разом із своїм братом, покійним протоієреєм Іоанном Маркевичем, та іншими юнаками-односельцями виконував доручення партизан (під проводом Ковпака Сидора Артемовича), зокрема, брав участь у заготовці продуктів тощо.

В 1944 році почав працювати в колгоспі “Победа” у селі Глушковичі.

З 1951 р. ніс постійний послух у Свято-Троїцького храмі у с. Глушковичі за благословенням місцевого священика Гавриїла Почтового   діда Преосвященнішого єпископа Васильківського Миколая, вікарія Київської Митрополії.

З 1952 р. за Указом Преосвященнішого єпископа Пінського і Поліського Паїсія ніс послух псаломщика в церкві сусіднього села Приболовичі.

30 березня 1954 року  в Свято-Казанській церкві у м. Мінськ Преосвященнішим єпископом Бобруйським Митрофаном Володимир Маркевич був рукопокладений у сан диякона, навчаючись у цей час на курсах у Мінській духовній семінарії.

7 квітня 1955 р., на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, Високопреосвященніший архієпископ Житомирський і Овруцький Володимир рукопоклав його в сан пресвітера.

У цьому ж році він був призначений священиком у церкву Покрова Пресвятої Богородиці у селі Лугини Житомирської області, а потім переведений у церкву Різдва Пресвятої Богородиці в село Лопатичі Олевського району.

У 1956 р. священик Володимир Маркевич був призначений настоятелем Свято-Миколаївської церкви в м. Олевськ (нині Овруцької єпархії). Тут він звершував пастирський послух до самої кончини 15 вересня 2018 р., востаннє відслуживши підряд три Божественні літургії 9, 10 і 11 вересня.

Тривалий час о.Володимир виконував  обовязки Благочинного та духівника  Єпархії.

Протоієрей Володимир  був нагороджений  священноначалієм нашої Церкви всіма священницькими нагородами, а також орденами( св.кн.Володимира Великого, преп.Сергія Радонезького,

Разом із своєю дружиною Іриною Матвіївною отець Володимир виховав шестеро дітей: сина ̶  архімандрита Агафодора (в 1991-2009рр.  ̶  намісник Донського монастиря в м. Москві, нині  ̶  насельник Свято-Троїцької Сергієвої Лаври) та п’ятьох дочок (одна стала іконописцем-реставратором, чотири інші  ̶ дружинами священиків). Внуки отця Володимира і матінки Ірини теж служать Святій Церкві.

Похорони протоієрея Володимира Маркевича відбулися 17 вересня у Свято-Миколаївському храмі м. Олевськ Овруцької єпархії. Чин відспівування очолив Високопреосвященніший митрополит Овруцький і Коростенський Віссаріон у співслужінні митрополита Білоцерківського і Богуславського Августина (племінника спочилого), інших священнослужителів-родичів, а також священиків Овруцької та інших єпархій. Божественну літургію перед відспівуванням очолив архімандрит Агафодор (Маркевич).

Поховали священика поряд із Свято-Миколаївським храмом .

Вічна пам’ять священику Володимиру. Молимся, віримо,  що Господь душу спочилого прийме в Царство Небесне.

Прес-служба Овруцької єпархії.

 

Основоположника русского монашества, одного из величайших Святых, прославленных Русской Православной Церковью,
написанное в XII веке Киевскому Великому князю Изяславу как главе православного Киевского государства.

Господи, Благослови! Я — Феодосии, худой раб Пресвятой Троицы, Отца и Сына и Святого Духа — в чистой и праведной вере рожден и воспитан в добром научении Православными отцом и матерью.

Вере латинской (католической) не приобщайтесь, обычаев их не придерживайтесь, причастия их бегайте и всякого учения их избегайте и нравов их гнушайтесь.

Берегитесь, чада, кривоверов и всех бесед их, ибо и наша земля наполнилась ими. Если кто и спасет свою душу, то только живя в Православной вере, ибо нет иной веры, лучшей, чем наша чистая и святая Вера Православная.

Живя в этой вере, не только избавишься от грехов и вечной муки, но и станешь причастником вечной жизни и без конца будешь радоваться со Святыми. А живущие в иной вере: в католической, или мусульманской, или армянской — не увидят жизни вечной.

Не подобает также, чадо, хвалить чужую веру. Хвалящий чужую веру, все равно, что свою хулит. Если кто начнет хвалить и свою и чужую, то он двоевер, близок к ереси. Ты же, чадо, блюдись таковых и свою веру непрестанно хвали. Не братайся с ними, но бегай от них и подвизайся в своей вере добрыми делами. Твори милостыню не своим только по вере, но и чужеверным. Если увидишь нагого или голодного или в беду попавшего, — будет ли то жид или турок, или латинянин, ко всякому будь милосерден. Избавь его от беды, как можешь, и не лишен будешь награды у Бога, ибо Сам Бог в нынешнем веке изливает милости Свои не на христиан только, но и на неверных. О язычниках и иноверцах Бог в этом веке печется, но в будущем они будут чужды вечных благ. Мы же, живущие в Православной вере Вере, и здесь получаем все блага от Бога, и в будущем веке спасет нас Господь наш Иисус Христос.

Чадо, если тебе нужно будет даже умереть за святую свою веру, с дерзновением иди на смерть. Так и Святые умирали за веру, а ныне живут во Христе. Ты же, чадо, если увидишь иноверных с верными спорящих, лестью хотящих отвести их от правой веры, — помоги Православным. Этим как бы овцу избавишь от пасти льва. А если смолчишь, и оставишь их без помощи, то это все равно, как если бы ты отнял искупленную душу у Христа и продал ее сатане.

Если скажет тебе противящийся: «Ваша вера и наша вера от Бога», то ты, чадо, ответь так: «Кривовер! Или ты и Бога считаешь двоеверным! Не слышишь ли ты, развращенный от злой веры, как говорит писание: “Един Бог, едина вера, едино Крещение”» (Ефес. 4,5).

Не слышишь ли апостола Павла, глаголящего: «Аще ангел, пришед с небесе, благословит вам, не яко же мы благовестихом, да будет проклят» (Гал. 1,8).

Вы же (латиняне), отринувшие проповедание апостольское и Святых Отец, восприняли неправую и развращенную веру, полную погибели. Поэтому и отвергнуты вы нами. Поэтому не подобает нам с вами служить и к Божественным Тайнам вместе приступать, не вам к нашим, не нам к вашим, потому что вы мертвы и мертвую жертву приносите, а мы живому Богу — чистую, непорочную, чтобы жизнь вечную наследовать.

Тако бо было писано: «Воздается комуждо по делам его» о Христе Иисусе Господе нашем. Ему же слава. Аминь.

 

        08.09.2018року відбулося відкриття та освячення храма на честь преп.Серафима Саровського у с.Старики Коростенського благочиння.          Богослужіння очолив керуючий Овруцькою єпархією митрополит Віссаріон.

     Настоятель цієї церкви священник Стефан Різник був возведений у сан протоієрея. Архієрей у своєму слові наголосив про велике значення святої Церкви Христової для християнина та молитв у ній.

     Голова місцевої громади Слобожан Володимир Миколайович був нагороджений архієрейською Грамотою. Такими грамотами були нагороджені ще 11 чоловік.