Щомісячні архіви: січня 2018

ОСВЯЧЕННЯ МІСЦЯ ПІД ХРАМ

16.01.2018 р.

У північному районі м. Коростень , керуючий Овруцькою єпархією митрополит Віссаріон очолив освячення місця під будівництво Храму на честь Ікони Божої Матері “ВСЕЦАРИЦЯ”. До цого канонічного приходу перейшла велика кількість парафіян філаретівського розколу. Тимчасове богослужіння буде звершуватись у невеличкому будинку.

Прес-служба Овруцької єпархії.

 

КАЯТТЯ ФІЛАРЕТІВСЬКОГО РОЗКОЛЬНИКА

            Василенко Анатолій Станіславович  приніс каяття у гріху розколу, перебуваючи в ” упц кп”. Церква Христова радіє про повернення ще одного розкольницького ”священника” , який свідомо, з більшістю  парафіян, щиро покаявся у свято-Покровському храмі м.Коростень, у присутності Керуючого єпархією митрополита Віссаріона та прихожан, 14.01.2018р.

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

               Р І З Д В Я Н Е        П О С Л А Н Н Я
МИТРОПОЛИТА ОВРУЦЬКОГО І КОРОСТЕНСЬКОГО ВІССАРІОНА
БОГОЛЮБИВИМ ПАСТИРЯМ, ЧЕСНОМУ ІНОЧЕСТВУ
І ВСІМ ВІРНИМ ЧАДАМ ОВРУЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ

            Таинство странное вижу и преславное: небо, вертеп:                  престол херувимский, Деву: ясли, вместилище, в них же возлеже невместимый Христос Бог, Егоже воспевающе величаем.
(Ірмос 9-ої пісні канону Різдву.Текст церковнослов’янський)

       З народженням у цьому світі кожного немовляти Господь, в силу свого всевідання, знає, як кожна людина використає даровану їй свободу і який шлях вона вибере у своєму житті. На певному етапі життя певною мірою інтуїтивно знають дещо і батьки про своїх дітей. Людям в Дусі (святим) набагато більше привідкривається ця таємниця про людину і людство. Коли народився пророк Ілля, то батьку його було таємниче видіння: мужі благообразні вітали немовля, пеленали його вогнем і годували полум’ям вогняним. Єрусалимські священики сказали Саваху: «Не бійся, син твій буде жити у світлі і судити ізраїльтян мечем і вогнем» (Втор. 16, 20). Дійсно святий Ілля, вибраний з самого народження сосудом благодаті Святого Духа, був одним із найпалкіших ревнителів істинної віри і благочестя. Апостол Андрій Первозваний напророкував Києву славне майбутнє з багатьма збудованими храмами. Святим пророкам була відкрита велика таємниця призначення Пресвятої Діви Марії ( «Ось, Діва в утробі зачне і народить Сина, і наречуть ім’я Йому: Еммануїл, що означає: з нами Бог» (Іс.7,14), Її святості: «Стала Цариця праворуч Тебе, в ризи позолочені одягнена, прикрашена…»(Пс.44,10), пришестя на землю Бога Слова, про мету Його втілення.
Пророк Ісаія провістив про проповідь Месії в північній частині Святої землі і в межах колін Завулону та Неффаліму: «Народ, який ходить в пітьмі, побачить світло велике…» (Іс. 9, 12). Це пророцтво наводить Євангеліст Матфей, коли описує проповідь Іісуса Христа в цій частині Святої землі, яка була особливо релігійно неосвіченою (Мф. 4, 16). У Священному Писанні світло – символ релігійного знання, пізнання Істини. В інших пророцтвах Ісаія говорить про велике милосердя Месії: «благовістити убогим, зціляти скрушених серцем, проповідувати полоненим визволення »(Іс.61,1-3). Ці слова точно визначають мету пришестя Месії: зцілити душевні недуги людей.
Окрім душевних недугів, Месія буде, як передбачив Ісаія, зцілювати і фізичні немощі: «Тоді прозріють очі сліпим і вуха глухим відкриються. Тоді кульгавий скакатиме , як олень, і язик німого буде співати»(Іс.35,5-6).
Це пророцтво здійснилося, коли Господь Іісус Христос, проповідуючи Євангеліє, зцілював тисячі хворих, сліпонароджених і біснуватих. Своїми чудесами Він засвідчив Істину Свого вчення і Свою єдність з Богом Отцем.
Пророк Давид прорікає ворожнечу і повстання проти Месії з боку Його ворогів: «Навіщо бунтуються народи…? Повстають царі землі, і князі змовляються разом проти Господа і проти Христа Його» (Пс. 2, 1). Мета пришестя Христа у світ – насамперед, допомогти людям позбутися від внутрішнього зла – гріха, різних схильностей до гріха, які терзають їх душу й тіло, і показати спасительний шлях до духовного відродження, спасіння.
Фізичне зло є наслідком морального зла – гріховної зіпсованості людини. Месії Іісусу треба було почати справу спасіння людей зі знищення зла в самому його корені – в душі людини. Адже й рана лікується, перш за все, очищенням її від гною. Без цього ніякі зовнішні, штучні і примусові зміни життєвих умов не приносять людству щастя. Вся історія людства, як бачимо, іспещрена (поцяткована) бунтами, революціями, війнами, виборами і перевиборами.
Духовне відродження неможливе без добровільної та активної участі й самої людини. Звідси випливає і вся складність справи Месії: треба спасти людину з добровільною участю самої людини. Проте оскільки людині дається свобода вибору між добром і злом, то і всезагальне щастя неможливе, поки разом перебувають праведники, які каються, і грішники, які не каються й усвідомлено роблять різне зло. Навіть на землі злісних злочинців ізолюють від суспільства. Врешті решт, повинен пройти відбір між тими й іншими. Про цей відбір говориться і в Старому Завіті й у Новому Господом Іісусом Христом: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу» (Мф. 25, 34).Майбутнє життя нерозкаяних грішників описується у Священному Писанні дуже печально: «Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня» (Мф. 7, 22-23). Приточно Христос про це говорить іще й так: «залиште рости разом те і те до жнив; а в жнива Я скажу женцям: зберіть спершу кукіль і звяжіть його у снопи, щоб спалити; а пшеницю зберіть у житницю мою» (Мф. 13, 24-30).
Господь Іісус Христос, який зійшов на землю, через Своє втілення вступив у благодатну спорідненість з нами (Євр. 2, 11), щоб і через наше покаяння, святе Причастя очистити і спасти нас. Люди повинні віддалятися від тьми гріха і укріплювати себе вірою, благочестям і добрими ділами. Не в мирській славі та розкоші являється Творець і Владика неба і землі, а у вбогості і приниженні; убогий вертеп приймає Царя царюючих і Господа владарюючих!Цим показується нам величність смирення, простоти, лагідності і згубність гордості, марнославства, багатства й розкоші, на здобуття якої ми витрачаємо багато сил і часу, а на молитовне домашнє і церковне правило в нас майже не знаходиться часу й бажання. Звідси і духовний голод, і внутрішня спустошеність, яку багато людей, особливо молодь, заповнюють різними пороками, різною розважайлівкою (казино, комп’ютерні ігри…), яка приводить багатьох до агресії, деяких штовхає до суїциду(самогубства).
Віфлеємські пастухи, які збагатили себе смиренням, лагідністю, добрим ставленням до ближніх, вірою в майбутнього Месію, які молилися повсякчас духом, першими сподобилися радісної ангельської звістки про Різдво Іісуса Христа. І східні мудреці, які прийшли з далеку за вказаною Богом на небі зіркою, віддали шану і уклін народженому Іісусу Христу, принісши Йому золото, смирну і ливан. Це говорить про те, що Господь з любов’ю приймає віруючих і простих і вчених людей.
Слово Боже говорить: «праведний вірою живий буде. … вірою в Христа» (Рим. 1, 17). І свята Церква завжди старається через місіонерство допомогти кожній людині землі прийти в пізнання Істини (знання вчення Христа) і з допомогою цієї закваски духовно змінитися через творіння добра в серці своєму і довкола себе. Якщо в кожній країні люди будуть старатися так жити, виховуючи і просвітлюючи Євангельським словом і дітей, то яке благо люди будуть пожинати на Землі! Насамперед, душевний спокій, а потім мир між собою і країнами, прославляючи чистим серцем з ангелами Христа:«Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!»(Лк.2, 14).
Хочеться іще і ще раз з любов’ю вразумити католиків, сектантів і розкольників (уапц, упц кп), які відпали від Єдиної Вселенської Христової Церкви, словами блаженного Августина, єпископа Іппонійського: «Ми віруємо у святу соборну Церкву. Однак єретики і розкольники також називають свої общини церквами. Але єретики, неправильно мислячи про Бога, спотворюють саму віру, а розкольники беззаконними розділеннями відступають від братської любові, хоча вірять у те ж саме, що й ми. Тому ні єретики не належать Вселенській Церкві, яка любить Бога, ні розкольники не належать до Неї».
Будемо молитися про примноження християнських цінностей серед наших людей, дотримання та виконання яких, безперечно, приведе до миру і стабільності в нашій країні.
З великою радістю поздоровляю всіх Вас, дорогі отці, браття і сестри, з радісним і спасительним для нас Святом – Різдвом Христовим! Поділимося цією радістю з ближніми, пробачимо один одному провини, з особливою любов’ю віднесемось до дітей сиріт, бідних людей.
З Різдвом Христовим і Новим Роком благості Божої!

+ Віссаріон,  Митрополит  Овруцький  і Коростенський
Р.Х. 2018 р, м. Овруч