ОСВЯЧЕННЯ МІСЦЯ ПІД ХРАМ

17 жовтня  2019 року православні християни с.Калинівка, Олевського району, більше п’яти років моляться в невеличкому приміщенні. Тепер всі забажали разом збудувати, так як і в сусідніх селах, новий Храм на честь Пресвятої Богородиці ( Її Різдва) і бути і надалі в канонічній святій Церкві  ( УПЦ), центр якої  в Києво – Печерський Лаврі, яку очолює Онуфрій Блаженніший Митрополит Київський і всієї України. Місце під  будівництво Храму було освячено керуючим Овруцькою єпархією митрополитом Віссаріоном.                                                                                                       Із жителів села ніхто не забажав йти в організовану екс-президентом П.Порошенко “церкву”, при сприянні А.Юраша (директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України), яка і Патріархом Ієрусалимським Феофілом зі своїм Єпископським            Синодом не визнається.                                                                                                              Легені отруюються токсичним газом, а Душа – безблагодатною ПЦУшною “церквою”, з адміністративним центром у турок ( Стамбул),    яку, не секрет, планують окатоличити. Радісно, що і у цьому регіоні                є багато козаків, які допомагають священникам захищати                                    святу православну віру.

Пресс-служба Овруцької єпархії.

ЮВІЛЕЙ ХРАМУ

24 вересня 2019 року в свято-Миколаївському храмі с.Листвин Овруцького р-ну керуючий єпархією митрополит Віссаріон очолив богослужіння  з нагоди 150-річчя відкриття та освячення цього Храму.  Була піднесена подячна молитва до Господа Бога, а також молитва за мир в Україні. Архієреєм була проголошена проповідь на тему:                                    “Христос Спаситель – Глава Церкви” . Владика всіх привітав з ювілеєм , призвав берегти цю  святиню, збудовану благочестивими попередниками,та завжди у неділю і свята з дітьми приходити в  Храм на святу молитву.                                                                                                                            Храм захищався листвинчанами від уніатської експансії, також мудро збережений при атеїстичному терорі від знищення: храм заповнили зерном, використали його як зерносховище. У 1941 році храм був вікритий для богослужіння.                                                                                                                      Священник  Николай  Каверин (настоятель цього храму) з деякими прихожанами   отримали  благословенні архієрейські грамоти.                      Дітям були роздані дитячі ілюстровані молитвословчики.                                На честь ювілею діти виступили з повчальним концертом.

Пресс-служба Овруцької єпархії.

ОСВЯЧЕННЯ ХРАМУ

29 серпня 2019 року митрополит Овруцький і Коростенський Віссаріон звершив освячення новозбудованого храму на честь Успіння Божої Матері в селі Майдан Олевського району  Овруцької єпархії.                                                      Після Божественної літургії, подячної молитви владика сказав слово, подякував всіх за добру справу по будівництву нової церкви, та привітав з цією історичною подією. Настоятель цього храму священник Андрій Степушенко був нагороджений  священницькою нагородою, шестеро прихожан отримали благословенні архієрейські грамоти. Дітям були роздані молитвословчики, а дорослі отримали брошури ” Основи православної віри”. Храм прикрасив село та приніс радість всім присутнім.

                                       

Прес-служба Овруцької єпархії.

МОЛИТОВНЕ СВЯТКУВАННЯ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО МАКАРІЯ АРХІМАНДРИТА ОВРУЦЬКОГО

 

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

                                  ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ                                                   МИТРОПОЛИТА ОВРУЦЬКОГО І КОРОСТЕНСЬКОГО ВІССАРІОНА ПАСТИРЯМ, ІНОКАМ ТА ІНОКИНЯМ І ВСІМ ВІРНИМ ЧАДАМ ОВРУЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

           Сьогодні пасхальна радість, по милості Божій, знову наповнює наші душі та серця. Сьогодні Ангельський світ, всі святі славлять Господа Воскреслого, закликаючи до цього піднесеного славослов’я словом та життям і нас, чад земної Христової Церкви.                                                                      “Велие чудо”, Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа із мертвих – Пасху Христову, усі ми славимо самими піднесеними , чудовими словами пасхальних піснопінь: “Ныне вся исполнишася света, небо же и земля, и преисподняя, да празднует убо вся тварь (творение) восстание Христово, в Нем же утверждаемся”, “смерти празднуем умерщвление, адово разрушение и иного жития вечного начало”, “Христос Новая Пасха, Жертва Живая, Агнец Божий, вземляй грехи мира”.  Цю спасительну міссію Іісуса Христа передбачали багато богопросвітлених пророків.                                                             Пророк Ісаія говорив: “Он был презрен и умален пред людьми, муж скорбей… Он изъязвлен был за грехи наши и мучим за беззакония наши, наказание мира нашего было на Нем, и ранами Его мы исцелились..Он истязуем был, но страдал добровольно и не открывал уст Своих, как овца, веден был Он на заклание…” (Іс. 53 гл.).   І Христос пророкував про Свої майбутні страждання та воскресіння: “…ось ми ідемо в Ієрусалим, і здійсниться все, написане через пророків про Сина Людського, і видадуть Його язичникам, і глузуватимуть з Нього, і скривдять Його, і обплюють Його. І будуть бити, і уб’ють Його; та на третій день воскресне. (Лк. 18: 31-33).                                                  В день П’ятидесятниці ап. Петр у першій проповіді говорив про пророцтва о Христі (Діян. 2, 22-36) і потім звернувшись до розпинателів, сказав: “Иисуса Назорея… вы взяли и, пригвоздив руками беззаконных, убили; но Бог воскресил Его, расторгнув узы смерти, потому что ей невозможно было удержать Его.”           Усі освячені Духом Святим апостоли, з великою радістю проповідували про Христовий добровільний “кенозис” (самоприниження), Його страждання і преславне воскресіння з мертвих. Багато язичників, деякі іудеї від апостольської проповіді умилялись серцем і долучались до Христової Церкви через віру, покаяння, хрещення, отримували душевний спокій, радісно  святкуючи  новозавітну Пасху – Воскресіння Христове.                   Святкування старозавітної Пасхи означало переведення Моісеєм ізраїльтян через Червоне море та позбавлення їх від тяжкої єгипетської роботи фараону. Святкування ж новозавітної Пасхи християнської означає позбавлення нас Спасителем нашим Господом Іісусом Христом від тяжкої роботи іншому фараону, тобто дияволу зі скорботними наслідками і переведення нас від смерті до життя та від землі до неба.                                              Через Пасху Христову ми отримуємо особливе откровення про задум Божий щодо людини, Воскресінням Христовим розкривається сенс будь-якого буття. Св. ап. Павло, який був узятий до третього неба (“у тілі – не знаю, поза тілом – не знаю, Бог знає”, – як він каже) (2Кор. 12:3) та пізнав особливе райське життя, звертаючись до філіпійців в душевному пориві каже: “Для Нього я від усього відмовився, і все вважаю за сор, щоб придба-ти Христа…, щоб пізнати Його і силу Воскресіння Його” (Флп. 3: 8,10).                     Через Воскресіння Христове, через Його Церкву, як особливу нетлінну скарбницю, в якій дається і священне Причастя – нова Пасха, людство лікує своєю вірою та покаянням будь-яку хворобу, будь-яку недосконалість. Воістину тут невичерпне джерело сил доброчинних, створюючих та спасаючих людину для вічного буття. Чудово про це пише св. Іоанн Кронштадтський: “Іісус Христос, Спаситель наш, Своєю смертю та Своїм Воскресінням поклав основу нашому воскресінню”.                                                         Ми та вселенське Православ’я з Патріархом Ієрусалимським Феофілом сумуємо і у ці пасхальні дні про перехід деяких українців через спокусу з певними приманками від “сильних світу цього” до ПЦУшного розколу, який підтримується нецерковними та невоцерковленими людьми. Мертвий незаконний “Томос” даний українцям має “силу” забороненого райського плоду, і хто приймає його відчують, безсумнівно, гіркоту Адамова вигнання з раю, який повірив з Євою зухвалому, заздрісному наклепнику..дияволу.               Помолимося і сьогодні про напоумлення тих, хто пішли з бенкету віри Христової, можливо, невідчувших благодатної сили і радості бути в Церкві смиренним слугою, пізнаючи Істину, не шукаючи при цьому нагород та першості (Мк. 10: 36-45).                                                                                        Знаходячись по милості Божій в Церкві Христовій, я і в цей час з радістю усіх вас дорогі отці, брати та сестри вітаю з Воскресінням Христовим – життєстверджуючою Пасхою Господньою. Воспіваючи Богові пісню нову із вдячністю постараємося і в ці дні знайти людей скорботних, знедолених, розділивши і з ними Пасхальну радість. Нехай ця радість усім нам допомагає і бути добрими миротворцями у цей непростий час. Нехай усі батьки принесуть радість своїм дітям і храмовою молитвою з ними, прославляючи Господа Іісуса Христа Спасителя нашого.

ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!

+ВІССАРІОН,

МИТРОПОЛИТ ОВРУЦЬКИЙ І КОРОСТЕНСЬКИЙ

ПАСХА ХРИСТОВА                                                  м.Овруч 2019 р.

Козаки захищають канонічну УПЦ

ШАНОВНІ БРАТИ ТА СЕСТРИ!

Ми, православні козаки, хочемо сказати вам таку інформацію.

Деякі депутати з Порошенком, як ви знаєте, створили в Україні ПЦУ (незаконний “Томос” думали, що допоможе їм остатися у владі), яку не визнає Патріарх Ієрусалимський Феофіл і Світове Православ’я. Про це говорять наші архієреї, священики. До речі, навіть заборонений Денисенко Філарет зрозумів і не йде у цю нову релігійну структуру (ПЦУ), центр якої у турок (Стамбул).                                                                                                                                Деякі глави райадміністрацій, порушуючи церковні і конституційні закони учиняють злочини, можливо і несвідомо, під тиском губернатора. Вони організовують через наклепи на УПЦ захоплення храмів і сприяють направити розкольницьких “священиків”, дії яких (і всіх ПЦУшників) не мають благодатної сили.  Їх прибічники ставлять провокаційне запитання: “Ви за церкву російську (Путінівську) чи українську?” Відповідаємо: Церква наша в Україні не Путіна і не Порошенка, а ГОСПОДА ІІСУСА ХРИСТА, адміністративний центр якої у Києво-Печерській Лаврі (тут багато св. мощей) і яку в Україні очолює Блаженніший Митрополит Онуфрій. У цю Церкву ходили наші батьки, діди, прадіди. Вам говорять ще і таку неправду: Церква від Блаженнішого Онуфрія везе в Москву гроші для російського війська. Це брехня. А ось Порошенко в Росії має свій бізнес і платить там великі податки (про це говорять майже всі депутати ВР).                       Хто виступає проти нашої Церкви, той – ворог ГОСПОДА ІІСУСА ХРИСТА. Ще при пророцтві Давида Господь сказав: “Враги Его облеку студом (соромом)” (Пс. 131: 18). Це збувалося раніше, почало збуватися, і тепер. Якщо не покаємося, то може статися ще більша біда  – Мф. 24 гл.  Ми ж, православні, молитовно читаймо і 90-й псалом: “…Воззовет ко Мне, и услышу его: с ним есмь в скорби, изму его, и прославлю его, долготою дней исполню его, и явлю ему спасение Мое.”       (Пс. 90: 15-16).

Православні козаки: Литвинчук П.В.,

Карпенко Ф.С.

Степаненко І.К.

ЗУСТРІЧ З ОБСЄ

05 березня 2019 року у м.Коростень відбулась зустріч керуючого Овруцькою єпархією митрополита Віссаріона з представниками ОБСЄ, під час якої  розглядалися деякі питання сьогодення, у тому числі і втручання деяких глав райдержадміністрацій (є відеозапис) у церковне життя православних парафій з метою захоплення храмів для переведення їх у новостворену ПЦУ, яку не визнає Патріарх Ієрусалимський Феофіл і світове Православ’я. З метою рейдерського захоплення храмів ставилось прихожанам провокаційне питання: “Ви за церкву Путіна, чи українську?”. Направлялись наші місіонери, які говорили: “Наша Церква не є Путіна і не Порошенка, а ГОСПОДА ІІСУСА ХРИСТА, яку в Україні очолює Блаженніший Митрополит Онуфрій, і тільки в цій Святій Церкві, по милості Божій, подається зцілююча спасаюча нас благодать Божа…

Прес-служба  Овруцької єпархії.

ИНТЕРВЬЮ

Интервью с митрополитом Овручским и Коростенским Виссарионом

В детстве мне говорили некоторые учителя и военком: «Вы верующие церковные люди работаете на запад, Америку», сейчас на нас говорят другую ложь: «Вы работаете на Кремль…»

Скажите немного о себе, как Вы пришли к вере в Бога, когда стали молиться?

Я родился в простой, крестьянской семье. Родители мои, Александр и Ольга, сельские труженики, отец защищал отечество в Великой Отечественной войне, имеет награды, одна из которых «орден красной звезды». Все мы (4-ро сыновей) естественно были приучены к разной сельской работе. Сколько себя помню, с детства я верил в Бога, чувствовал Его присутствие, по-детски молился. Приятно было слушать от мамы разные библейские истории, поучения, жития святых. Помню, как дедушка Максим (Васянович) в воскресные, праздничные дни любил уединяться и читал Библию. Лет в 13 я трепетно держал и читал принесенное мамой из церкви, на малое время, иллюстрированное маленькое для детей Евангелие. Я задавал вопрос: почему этой Книги нет в каждой семье? Иногда, когда я приходил домой еле живой от волейбольной игры и сразу засыпал, мать умудрялась через некоторое время меня разбудить для чтения хоть нескольких вечерних молитв; если я не вставал, она читала молитвы вслух.

Особое чувство испытывал при посещении Храма, детское сознание мне говорило: священника Бог посылает для служения с Неба. Ревностное служение, во времена гонений на Церковь, священников братьев Иоанна и Владимира (Маркевич) подвигли меня по их и моей матери зову избрать священническое служение.

С детства я решил не быть членом безбожных ленинских организаций (в этом заслуга моей матери). В первый день вручения октябреновский значок был предан мной земле. Это место помню и ныне. Я не осуждаю тех, кто в то время не устоял и по какой-то причине стал членом безбожной организации (многие я знаю уже в этом покаялись). Это было время тотального давления на человеческое сознание, как и ныне стараются обманом вовлечь наших людей в новую (проголосованную некоторыми депутатами ВР) «церковь» (ПЦУ).

В те времена на меня некоторые учителя, военком говорили: «Вы верующие церковные люди работаете на запад, Америку, ЦРУ». Сейчас на меня и мою команду другую ложь говорят: «Вы работаете на Москву, Кремль». Приходится и ныне читать особые молитвы и богословски защищать паству. Мы говорим: Церковь наша в Украине – не Путина, не Порошенко, а Господа нашего Иисуса Христа; административный центр Ее в Киево-Печерской Лавре, которую возглавляет Блаженнейший Митрополит Онуфрий. И эту Церковь признает Патриарх Иерусалимский Феофил и все Поместные Церкви. Миссия Святой Церкви Христовой – всех людей наставить Божиим учением, очистить через покаяние, даровать спасительную благодать для духовного роста через смирение, жертвенную любовь ко всем людям. Через нашу Церковь есть возможность, по милости Божией, облечься во Христа и с такой радостью уйти в вечность.

Что самое главное в священническом, епископском служении? Какие проблемы возникали у вас после принятия сана, что удалось сделать?

Прежде всего: а) молитвенное, со страхом Божиим совершение богослужений; б) проповедь, миссионерство, охранение паствы от ересей и расколов. Если при советской власти я пытался размножать и раздавать утренние и вечерние молитвы (люди и в этом нуждались) – КГБ меня поймало и деликатно намекнуло: посадим. При президентах Л.Кучме, В.Ющенко, В.Януковиче я, можно сказать, насытился издательской деятельностью, распространив православные поучения (газеты, брошюры, листовки) по приходах епархии. Одна учительница мне написала: «Я благодарна Вам за «Православные поучения». Эта книга теперь для меня одинокой стала настольной, мне стыдно, что я всю жизнь прожила и в храм не ходила. Вышлите мне, пожалуйста, таких две книги для моих двоих дочерей».

Также в Овручской епархии по милости Божией было построено около 200 храмов + два больших собора в г. Овруче и г. Коростене.

При нынешней власти начали у нас изымать некоторую литературу, в которой говорится о необходимости хранить себя в Христовой Церкви, нет регистрации для новых православных общин. Так как я со священниками и далее решили быть в канонической Церкви в Украине (УПЦ), в ход пустили против нас разные изощренные технологии (хитрости). Под моим именем создали на «Фейсбуке» страницу и там за моей подписью писать стали разный раскольнический материал. Таких писем было четыре + текст с моим фото на большом бигборде: я благословляю новую, некоторыми депутатами созданную «церковь».

Из 220 священников в т.з. церковь (ПЦУ) перешли четыре наших священника. За нарушение ими присяги они были мной, на основании канонического права, запрещены в служении. Грянула новая клевета: мол я им угрожаю; беру деньги за рукоположения в сан, награды, кого-то люблю, средства у о. Евстратия идут не по назначению. На монастырь сыпнули вульгарщину. Решили еще и так досадить архиерею, а также стойкому, не поддающемуся на провокации наместнику Св.-Казанского Чоповичского монастыря, натерпевшегося с детства всяких утеснений, насмешек от КГБ, безбожных комсомольских организаций. Кто-то прячет свое лицо за иноком Авраамом, который на мой вызов на беседу не идет. Как видим, для их запланированных рейдерских походов все средства хороши.

Получив около десяти (номер скрыт) смс-сообщений сквернословного характера, в конце кто-то написал еще и это: «666 скоро придет…».

Напомним и мы из Евангелия: будет Второе славное пришествие Господа Иисуса Христа. И страшный суд для живых и умерших.

Пресс-служба Овручской епархии

ЗАХИСТ КАНОНІЧНОГО ПРАВОСЛАВЯ

3 лютого 2019р.у Спасо-Преображенському соборі м.Овруча з благословення митрополита Овруцького і Коростенськог Віссаріона відбулися, після Літургії,збори православних християн.                             .                       Всі парафіяни твердо засвідчили підняттям руки і в майбутньому бути , з ласки Божої, у канонічній спасительній святій Церкви Христовій, яку в Україні очолює Блаженніший Митрополит Онуфрій.Владика Віссаріон наголосив: у цій Церкви спасалися Києво-Печерські святі, Іов і Амфілохій Почаївські, Макарій Овруцький, наші батьки, прадіди… Хто відійде від цієї Церкви- лишиться спасаючої Божої благодаті. Ніхто з присутніх не забажав бути у новоутвореній деякими депутатами “церкви”(ПЦУ), яка підзвітна туркам(Стамбул), і яка не визнається Патріархом Ієрусалимським Феофілом, світовим Православям, українськими архієреями.                                                                                                     Зібрання зафіксовано протоколом з підписами, аби запобігти провокаціям рейдерів.      

У цей день прихожани свято-Василівського монастиря також засвідчили своє бажання бути в УПЦ, очолюваної Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм.

  Прес-служба Овруцької єпархії.

Заборонений указ

Заборонений указ від 29 січня 2019 р.

священнику Борису Вантуху

За грубе порушення священницької присяги (Ваш перехід у розкол, даючи гріховний приклад і немічним людям) цим указом Ви забороняєтесь у священнослужінні.                                                                                                                   Якщо Ви дерзнете звершувати Літургію, або інші церковні Таїнства (це буде як театральна вистава) – будете мати тяжкий гріх. Всі  ці «таїнства», як вчить Свята Церква будуть безблагодатні, і за цей обман народу Божого ще більше будете накликати на себе прокляття з Неба.

керуючий Овруцькою єпархією

+митрополит Віссаріон

Святе Православ’я (Патріарх Ієрусалимський Феофіл…) не визнає новостворену в Україні частиною депутатів ( серед яких є люди інших конфесій) «церкву» (ПЦУ), яку підібрала Туреччина (Стамбул)-бувший Константинопольський патріархат.

«Пресвитеры и диаконы без воли епископа ничего да не совершают…» (Апостольское правило, 39)

«Только та Евхаристия должна почитаться истинною, которая совершается епископом или тем, кому он сам предоставит это». (свщм. Игнатий Антиохийский)

«Не обольщайтесь, братья мои! Кто следует за вводящими в раскол, тот не наследует Царствия Божия» (свщм. Игнатий Богоносец)

прес-служба Овруцької єпархії