ХРИСТИЯНСЬКА ЛЮБОВ

Віталій Юшкевич: Ваше Високопреосвященство, нещодавно деякі північні (лісові) приходи Овруцької єпархії постраждали від пожежі: горіли будинки, сараї, машини, велосипеди і т.д. Чудом були звільнені від вогняного полону в с. Острови двоє дітей спасателями Невмержицькими Василем і Ксенією, котрі Вами були нагороджені благословенними грамотами.

Багато людей милосердно відгукнулись на цю біду, організували по Вашому благословінню допомогу священики: Петро Савчук (благочинний), Павел Лінник та ін. Багато різних бід є в світі і вони вирішуються людьми, президентами по різному. Говорять, що ХРИСТИЯНСЬКА ЛЮБОВ найчистіша, найжертовніша. Могли б Ви нашим читачам, далеким і ближнім, рзповісти про цю чесноту.

Митрополит Віссаріон: Насамперед, я вдячний всім хто відгукнувся з любов’ю на людське горе: хто словом, хто молитвою, хто матеріально. Ми знаємо, що більш маштабна допомога в Україні, у зв’язку з коронавірусом (і не тільки), здійснюється депутатами ВР Віктором Медведчуком, Вадимом Новінським, медпрацівниками на місцях та багатьма іншими. Можна вважати, що ці люди надихаються в житті вірою, християнською любов’ю.

                                           ХРИСТИЯНСЬКА ЛЮБОВ
                                                     “Бог есть любовь” ( 1 Ин. 4, 8)
                                       “…Живите в любви, как и Христос
                                         возлюбил нас и предал Себя за нас
                                 в приношение и жертву Богу” (Еф. 5, 2)

    Любов властива всім людям. В багатьох народів слово “любов” має кілька відтінків значення. Наприклад, в давньогрецькій мові було вісім слів, що виражали поняття любові, три з котрих перейшли в міжнародний словник, стали частинами складних слів і філософських термінів: любові возвишеної (агапичної), дружньої (філічної), чуттєвої (еротичної).

Люди, в міру свого інтелектуального розвитку і виховання, намагаються хоча б частково осягнути любов Божу до роду людського, розмірковують про любов у відповідь до свого Творця і Промислителя; розмірковують про любов людини до людини і до всього творіння Божого. Однак не в одного народу і не в одній релігійній або філософській системі поняття любові не досягло такої всеосяжної глибини і повноти як у християнстві.

Божественне Одкровення вчить, що Сам Бог є любов (див.1 Ін. 4,8), що любов є невід’ємною властивістю Божественної суті, що в Єдиному Божестві таємничі Лиця Святої Тройці дихають великою всевіддаючою любов’ю Один до Одного, істинною і справжньою, яка не має нічого спільного ні з егоїзмом, а ні з примхами, ні з самомилуванням. “Отец любит Сына и все дал в руку Его.”(Ін.3,35); Син з любов’ю підкоряє Себе волі Отчій, про що Сам засвідчує: “…Не ищу Моей воли, но воли пославшего Мя Отца.”(Ін.5,30). Святий Дух содійствує Церкві, заснованої Сином по волі Отця, содійствуючого Сину, не шукаючи при цьому нічого Свого, а тільки допомагає з любов’ю ділу Сина. “ Утешитель же, Дух Святый, Которого пошлет Отец во имя Мое, научит вас всему и напомнит вам все, что я говорил вам.”(Ін.14,26)

Бог, по Своїй любові, створив невидимий ангельський і видимий світ. Любов творить тільки добро і хоче, щоб всі істоти блаженствували і раділи. “Должно верить, что Бог, будучи благ и преблаг, хотя Сам в Себе пресовершенен и преславен, сотворил из ничего мир для того, дабы и другие существа участвовали в Его благости, прославляя Его“,- говориться в “Православном Исповедании”. Про це яcно засвідчує Божественне Одкровення: “Благ Господь ко всем, и щедроты Его на всех делех Его“(Пс.144,9). Псалмоспівець Давид призиває нас сповідувати Його милості, явлені в ділах творіння:    “Славте Господа, ибо Он благ, ибо вовек милость Его…”(Пс.135,1), Всевишній створив “светила великие, ибо вовек    милость Его…”(Пс.135,7). Із цього видно, що спонукала до створення світу всеосяжна любов Творця, а ціль – блаженство всього творіння і прояв досконалостей Божих, що викликають Славу Божу.

После особого Совета Святой Троицы, Бог сотворил человека по Образу Своему. Тому кожна людина зобов’язана жити любов’ю до Бога і ближньго і не заглушати її гріхами, непокорою святій Божій волі. Святитель Василій Великий стверджує: “...любовь к Богу врождена человеку, она не есть что-либо приобретенное учением.         Ибо не у другого учились мы восхищаться светом, быть привязанным к жизни, не другой кто учил нас любить родителей или воспитателей. Невозможно отвне научиться любви Божией, но вместе с устроением живого существа, разумею человека, вложено в нас некоторое прирожденное стремление, в себе самом заключающее побуждение к общению любви. И его-то взяв, училище Божиих заповедей имеет обыкновение тщательно возделывать, благоразумно воспитывать и при помощи Божией благодати возводить      до совершенства.”

За любов людей до Бога на землю посилається благословіння Боже:  “Якщо ви будете слухати заповіді Мої…любити Господа, Бога вашого…тоді дам землі вашій дощ у свій час, ранній і пізній,        і ти збереш хліб твій…”(Втор.11,13-14). Люблячим Бога все сприяє до блага (див.Рим.8,28).

Найвеличніша любов Божа проявилась до роду людського “в тому,         що Бог послав у цей світ Єдинородного Сина Свого, щоб ми отримали життя через Нього. У тому любов, що не ми возлюбили Бога, але Він возлюбив нас і послав Сина Свого в умилостивлення за гріхи наші“(1Ін.4,9-10). “…Ось Агнець Божий, Котрий бере на Себе гріх миру“,- сказав Іоанн Предтеча, вказуючи на Іісуса Христа, який прийшов на Іордан (Ін.1,29). Іісус Христос від Різдва йшов на Голгофу, здійснюючи по любові безліч справ милосердя, зцілень і ні на мить не переставав бути Агнцем Божим, беручи на себе гріхи миру. Так як люди були засуджені за непослух волі Божій, то осуд міг бути знищений тільки покорою. На цей послух Христос і зійшов з неба на землю. Він, як велелюбний Заступник за людей, приймає на Себе осуд миру і всі наслідки гріха від приниження дитинства до приниження смерті,       від слабкості фізичної до тягара душевного, що досягнув крайніх меж, коли Він скорботно взивав на Хресті до Свого Отця Небесного:            “Боже Мой, Боже Мой! Для чего Ты Мя оставил!”(Мф.27,46).

Апостол Іоанн Богослов, закликаючи християн до взаємної любові, говорить: “Любовь познали мы в том, что Он положил за нас душу Свою: и мы должны полагать души свои за братьев“(1Ін.3,16). “Возлюбленные! Если так возлюбил нас Бог, то и мы должны любить друг друга“(1Ін.4,11). Звідси видно, що глибинні основи християнської любові до Бога і ближнього вбачаєтюся в спокутному подвизі Христа Спасителя, по заслугам Котрого любов Божа наповнює серця християн Духом Святим (Рим.5,5). “Через Крест Сына, любовь Отца Небесного простирается к миру… и изливается в жаждущие сердца верующих Духом Святым“,- говорить блж. Николай Кавасіла, архієпископ Солунський. Про це засвідчує і св. Силуан (Афонський): “Никто не может знать от себя, что есть любовь Божия, если Дух Святый не научит; но в Церкви нашей любовь Божия познана Духом Святым, и потому мы говорим о ней.”

Показавши таку любов до нас, Господь і від нас очікує взаємної любові, тому що любов до Нього є справжня моральність. В ній ми знаходимо свою істинну суть і призначення. Любов Божа є рай, Древо Життя, Царство Боже, вино, що веселить серце людини (див. Пс.103,150). “Блажен, кто испиет вина сего!- говорить св. Ісаак Сірін.- Испили его невоздерженные и устыдились, испили грешники и забыли пути преткновений, испили пьяницы и стали постниками, испили богатые и возжелали нищеты, испили убогие и обогатились надеждою, испили больные и стали сильные, испили невежды и умудрились.”

Істинний християнин своїм релігійно – моральним, правильним духовним життям відчуває і познає Бога, Котрий є Першоджерелом його любові. Християнська любов є відображенням любові Божественної, так що через неї християнин стає подібним Богу. “Душа знает эту любовь,- говорить св. Силуан,- но передать словами не может; она познается только Духом Святым, кому Его даст Господь. Душа вдруг видит Господа и познает Его. Кто опишет эту радость и веселие?”

У Новому Заповіті Господь Іісус Христос, Котрий прийшов не порушити Моісеїв закон, а доповнити, вчить, щоб ми любили всіх людей без винятку, незалежно від їх віросповідання, національної або расової приналежності. Цю істину Господь образно роз’яснив у притчі про милосердного самарянина, яка є класичним взірцем діючого піклування, милосердя, жертовної любові до людини, що потрапила в біду. Христос Спаситель нам говорить: “Заповедь новую даю вам: да любите друг друга” (Ін.13,34).

                                                                                                милосердний самарянин

Злість, ворожнеча часто породжуються таким пороком, як заздрість, котра була однією з причин вбивства Каїном брата Авеля. Цар Саул зненавидів і переслідував юного пророка Давида лише тому, що за відвагу його всі любили і поважали. Через заздрощі брати продали Іосифа в єгипетський полон. Срібролюбство, пристрасть до земних благ пригнічують у людині благородні почуття, можливе зрадництво навіть друзів, Христової канонічної Церкви, в угоду деяких безбожних, іновірних чиновників. Поневолений срібролюбством і заздрістю, прийшов Іуда у Гефсиманський сад, щоб там зрадницьким поцілунком віддати Іісуса Христа в руки синедріона.

Дуже часто недоброзичливість до інших породжується самолюбством, заздрістю, котрі, на думку св. Максима Сповідника, необхідно знищувати смиренною,покаянною молитвою.”Від наявних у душі пристрастей, демони через привід стараються породжувати в нас різні пристрасні думки (аж до самогубства). Потім, переборюючи ними розум, примушують його зійти на погодження до гріха, перемігши його в цьому, вводять його в гріх уяви; а після скоєного, як полоненого, ведуть його на саме гріховне діло. Після цього, накінець, через думки, зробивши душу спустошеною, відходять разом з ними. Залишається тільки в умі ідол (уявний образ) гріха, про який говорить Господь: “Когда увидите мерзость запустения… стоящую на святом месте…”(Мф.24,15). Читаючий повинен розуміти, що місце святе і храм Божий є розум людський, в котрому демони, спустошивши душу пристрастними думками, поставили ідола гріховного. У тому, що сказане Господом справдилось і історично, ніхто з читавших Іосифа Флавія, думаю, не сумнівається. У Святому Писанії говориться, що те ж буде і  при антихристі”(св. Максим Сповідник).

Хто стяжав любов Христову через чесноти в своєму серці, той готовий обійняти весь світ божественною любов’ю. “Совершенный в любви, достигший верха безстрастия не знает разности между своим и чужим или между верным и неверным, или между рабом и свободным. Но, став выше тиранства страстей и взирая на одно естество человеческое, на всех равно смотрит и ко всем равно расположен бывает,”- говорить св. Максим Сповідник.

Де немає християнської любові, там не може бути справжнього морального життя, що вдосконалює і спасає людину. Християнська любов завжди надихає людину на доброчинність, жертовне служіння ближнім і Вітчизні своїй. Якщо цю любов будемо втрачати через самолюбство, немилосердя, лукавство та інші гріхи- будемо ставати обуявшою сіллю у цьому світі (Мф.5,13), життя буде проходити унило, безрадістно і тоді всілякі віруси, хвороби будуть нашими, на жаль, супутниками (Господь інколи випробовує стражданнями, хворобами і праведників, як праведного біблійного Іова, проте це інша тема для богословствування). Дійсно, як каже один поет:                                                            “Где нет любви, там гаснет жизнь,                                                             И дни плывут как дым…”

Християнська любов стяжається молитвою, покаянієм, боротьбою зі своїми різними недоліками, аж до непослуху Христовій єдиній Церкві.                                Спасаюча нас і світ любов – небесного походження, вона від Бога.           Її джерело-премирна любов Отця, жертовна, спокутна любов Сина (Бога Слова), освячуюча любов Святого Духа. Основа любові християнської- тільки в Богові, в Христі і Його Церкві. ЇЇ дав  нам Отець Небесний, щоб нам називатися і бути дітьми Божими“(1Ін.3.1) і через Сина Його, Господа Іісуса Христа, отримати життя вічне (див.Ін.3,16).

Прес-служба Овруцької єпархії

Документи для захисту прав віруючих

Юридичний відділ УПЦ підготував документи для захисту прав віруючих від розпалювання релігійної ворожнечі

Відтепер віруючі Української Православної Церкви можуть подати до суду і правоохоронних органів скарги та заяви для захисту своїх прав у випадках розпалювання релігійної  ворожнечі та ненависті, образи їхніх релігійних почуттів чи релігійних переконань. Відповідні документи підготував Юридичний відділ Української Православної Церкви, про що повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ.

Нагадаємо, у квітні 2020 року Муждабаєв А.І., який обіймає посаду заступника генерального директора першого кримськотатарського телеканалу «АТR», у мережі інтернет опублікував свій виступ, який містить висловлювання, що спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, на образу релігійних почуттів громадян України, віруючих Української Православної Церкви у зв’язку з релігійними переконаннями. 

У зв’язку із тим, що на адресу юридичного відділу УПЦ надходять скарги, обурення, та прохання допомогти та посприяти у поданні скарг та заяв до відповідних органів публікуємо зразки документів та інструкцію. За консультаціями можна звертатись на гарячу лінію Юридичного відділу Української Православної Церкви телефоном: 097-537-55-96.

Перелік документів та інструкцію до них можна скачати за посиланнями:

ЗАЯВА про вчинення кримінального правопорушення

Інструкція

ПРОЕКТ Скарги до слідчого судді

Знімки екрана (скріншоти)

Прес-служба Овруцької єпархії

ПОЯСНЕННЯ

У зв’язку зі скаргою однієї особи на митрополита Віссаріона з причини очолювання ним, з невеликою кількістю прихожан, на святу Пасху богослужіння, керуючий Овруцькою єпархією на складений на нього Протокол, про адміністративне правопорушення, написав 23 квітня таке пояснення:

П О Я С Н Е Н Н Я

Спасо-Преображенський собор у м. Овруч – храм Божий, Глава якого Господь Іісус Христос, Який одного разу сказав таке: “Грядущего ко Мне не изжену вон.”

І цього року, я, архієрей митрополит Віссаріон, з милості Божої, виконуючи свій обов’язок  у  Пасхальну ніч, прийшов до святого Храму і мав щасливу можливість відслужити Божу службу на честь Воскресіння Господа Іісуса Христа. До храму прийшла невелика кількість молящихся , які старались стояти на відстані двох метрів один від одного, про що і ми неодноразово наголошували  (див. об’яву на дверях храму).

У цьому Соборі на Пасху мною з вірянами була прочитана молитва проти коронавіруса. По вірі, через молитву Христос при житті зцілював усіляку хворобу. Цю коронавірусну біду Господь нам допоможе здолати через молитву, сповідь, каяття у своїх гріхах.

Не шанувати базар у неділю треба, а молитися у храмі з дітьми, по заповіді Божій, апостольській, як це робили наші предки.

Поліції з лікарями радив би у лікарнях заборонити робити аборти (вбивство дітей), разом всім напоумлювати, приводити до каяття содомитів…, цього заразного вірусу, який прийшов до нас із Заходу і яким недавно в Україні, на жаль, дозволили пройти парадом. А скільки всілякої розпусти, чому мало дітей народжується?

Слухаймось Церкву Христову, каймось і все, з милості Божої, буде гаразд.

Прес-служба Овруцької єпархії

ПОДЯКА НАРОДНОМУ ДЕПУТАТУ В.НОВИНСЬКОМУ

Овруцька  єпархія  отримала  захисні маски від  благодійного фонду Вадима Новинського  “ПОКРОВ” , які розповсюджені з благословення митрополита  Віссаріона по приходах Єпархії.

Сердечну подяку владика зі священниками, прихожанами приносять Вадиму Владиславовичу з побажанням  йому здоровя, Пасхальної радості, Божого захисту від усякого зла.

Прес-служба Овруцької єпархії

ПОСЛАННЯ

  П А С Х А Л Ь Н Е     П О С Л А Н Н Я

МИТРОПОЛИТА ОВРУЦЬКОГО І КОРОСТЕНСЬКОГО ВІССАРІОНА

БОГОЛЮБИВИМ ПАСТИРЯМ, ІНОКАМ, ІНОКИНЯМ

І  ВСІМ  ВІРНИМ  ЧАДАМ  ОВРУЦЬКОЇ  ЄПАРХІЇ  УПЦ

                    Со Отцем и Духом Христа воспоим воскресшаго из мертвых,

          и к Нему вопиим: Ты Живот еси наш, и Воскресение, помилуй нас.

                                                            Воскресна стихира на Хвалитех 4 гл.

                                    Х Р И С Т О С   В О С К Р Е С !

У перший день Свого воскресіння Господь декілька разів являвся Своїм учням, котрі переховувались поодинці і групами в різних частинах Ієрусалиму. Згідно з церковним переданням, Христос спочатку явився Своїй Матері, чим утішив Її материнську скорботу. Потім Господь явився і жонам-мироносицям,сказавши їм: Радуйтесь!” Жени-мироносиці поспішили поділитися цією радісною звісткою з апостолами. У цей же день Господь явився ще ап. Петру і двом учням – Луці і Клеопі, котрі йшли в Еммаус (Лк.24гл). Вже ввечері з’явився усім апостолам, котрі зібралися щоб обговорити чутки про Його воскресіння. Боячись іудеїв, апостоли закрилися в одному із будинків Ієрусалиму, за переданням в Сионській горниці, де була звершена Таємна вечеря.

Через тиждень після цього Господь знову явився апостолам і зокрема, ап. Фомі, котрий був відсутній при першому явленні Спасителя апостолам. Щоб розсіяти сумніви Фоми щодо Свого воскресіння, Господь дозволив йому доторкнутися до Своїх ран, і Фома увірувавши припав до Його ніг і вигукнув: Господь мой и Бог мой!” Як оповідають далі євангелісти, протягом сорокаденного періоду після Свого воскресіння Господь ще декілька разів являвся апостолам, розмовляв з ними і давав їм останні настанови. Незадовго до Свого вознесіння Воскресший Христос явився більш ніж п’ятистам віруючим.

На сороковий день після Свого воскресіння Господь Іісус Христос в присутності Божої Матері, Ангелів, які явилися та  всіх апостолів вознісся на небо і з тих пір Він перебуває “одесную” Свого Отця. Апостоли ж, підбадьорені воскресінням Спасителя і Його славним вознесінням, повернулися до Ієрусалиму в очікуванні зішестя на них Духа Святого.

Ймовірно, немає людини на землі, котра б не чула про смерть і воскресіння Господа нашого Іісуса Христа. Але, в той час, коли самі факти Його смерті і воскресіння так широко відомі, їх духовна суть, їх внутрішній зміст являються тайною Божої мудрості, Його нескінченної любові. Духовні плоди смерті і воскресіння Спасителя доступні нашій вірі й відчутні для серця. І завдяки цій здатності нашої душі сприймати духовне світло ми переконані, що  Син Божий, Який воплотився,  добровільно помер на Хресті для очищення наших гріхів і воскрес, щоб дати і нам воскресіння, вічне життя.

На цьому переконанні грунтується весь наш православний світогляд. Він є тією першою, важливішою, великою істиною, сповіщенням якої апостоли починали свою проповідь.    Господь Іісус Христос мав і має велику любов до всіх людей. Він хоче щоб і ми надихались Його любов’ю на життєвому шляху. Заповедь новую даю вам : да любите друг друга– говорить Христос ( Ін. 13:34). Якщо будемо цю любов втрачати через самолюбство, немилосердя, жорсткосердечність, лукавство, розколи та інші гріхи – будемо ставати обуявшою сіллю у цьому світі (Мф.5:13) і тоді всілякі віруси, смертельні хворби будуть переслідувати нас і землю нашу, котру ми зобов’язані берегти, дякуючи за все Господа. Доречно в цій філософії згадати відповідь Христа збентеженим загибеллю 18 людей від падіння Силоамської вежі: Вы думаете, они были хуже всех других жителей Иерусалима? Нет, но говорю вам: если вы не раскаетесь, то тоже погибнете, как они( Лк.13:4-5).

Господь зцілював всіляку хворобу в людях, бачачи в них віру і сердечне каяття. Коронавірус грянув планетарно. Планетарно люди повинні і каятись, кожен особисто ( совість підкаже в чому ), укріпляючи свій імунітет і доброчесним життям, і святим Причастям. Заможні люди, всі чиновники зобов’язані допомагати бідним, сиротам, знедоленим. Ніхто не повинен нарікати на свій життєвий хрест.

Батьки, вдосконалюючись і вихованням своїх дітей євангельським Христовим вченням, безсумнівно всією сім’єю отримають особливе благовоління від Воскресшого Христа. І якщо таких сімей буде багато в Україні – є велика ймовірність сприйняти, з Божої милості, в душах особливий мир Божий, пасхальну радість, котра буде допомагати преображати наш спільний дім, вирішувати скрутні проблеми на славу Божу, країни нашої і спасатися для життя вічного.

Сердечно всіх вітаю з ПАСХОЮ  ХРИСТОВОЮ! Бажаю всім пасхальної радості, миру, зцілення душевного і тілесного з  милості Воскресшого Господа. Молитвою, словом захищаймо святу, єдину Церкву Христову та повсякчасно перебуваймо в Ній. Будемо старатись завжди прославляти Воскресшого Христа чистим серцем в храмах Божих  і в душах наших.

                          ВОІСТИНУ   ВОСКРЕС   ХРИСТОС!

          +ВІССАРІОН,

          МИТРОПОЛИТ  ОВРУЦЬКИЙ   І   КОРОСТЕНСЬКИЙ

Пасха  Христова  2020р.                                                     м.Овруч .

         

ЗВЕРНЕННЯ

Звернення Керуючого Овруцькою єпархією, у зв’язку з епідемією.

ШАНОВНІ  БРАТТЯ  ТА  СЕСТРИ!

У ЗВЯЗКУ З РОЗПОВСЮДЖЕННЯМ, НА ЖАЛЬ, КОРОНАВІРУСНОЇ  ХВОРОБИ РАДИМО УВАЖНО ЧИТАТИ, ЧАС ВІД  ЧАСУ, МОЛИТВУ ’’ОТЧЕ НАШ’’, І ІІСУСОВУ МОЛИТВУ (ГОСПОДИ  ИИСУСЕ  ХРИСТЕ, СЫНЕ БОЖИЙ,ПОМИЛУЙ МЯ ГРЕШНОГО),  ПИТИ НАТОЩАК СВЯТУ ВОДУ, ПРИЙТИ ДО СПОВІДІ, А ХТО ДУХОВНО ПІДГОТУЄТЬСЯ, І СВЯТОГО ПРИЧАСТЯ. ОДНОГО РАЗУ ХРИСТОС СПАСИТЕЛЬ СКАЗАВ:  ’’ГРЯДУЩЕГО  КО  МНЕ  НЕ  ИЗЖЕНУ  ВОН’’ (ІН.6,37).

СТАРАЙМОСЯ ТАКОЖ ДОТРИМУВАТИСЬ ДОБРИХ ГІГІЄНІЧНИХ ПОРАД ЛІКАРІВ, БУТИ НА ВІДСТАНІ ДВОХ МЕТРІВ ОДИН ВІД ОДНОГО.

БАЖАЙМО ОДИН ОДНОМУ ТІЛЬКИ ДОБРА. ЖИВІМО В МИРІ ТА ЛЮБОВІ І, ВІРИМО,  ЗАЛИШИТЬ НАС ЦЯ БІДА, ПО  МИЛОСТІ  БОЖІЙ.

Прес-служба Овруцької єпархії

КАЯТТЯ У ГРІХУ РОЗКОЛУ

       10 березня 2020р. в кафедральному Cоборі м. Коростень,              у присутності керуючого єпархією митрополита Віссаріона та п’яти священників, диякон Георгій Шевчук приніс сердечне каяття у звязку з перебуванням у філаретівському розколі.
        “Ми з миром та любов’ю приймаємо тебе  – сказав владика – і радіємо твоєму поверненню до Святої  Христової Церкви, яку в Україні очолює Блаженніший  Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.
       Ти свій гріх побажав загладити організацією та будівництвом у с.Осівка невеликого храму. Нехай Господь допоможе тобі з прихожанами у цьому святому ділі.
       Ми дякуємо благочинному прот. Василію Мищук і тобі за напоумлення прихожан, які також написали на моє ім’я  покаянного листа” .

                                                

Прес-служба Овруцької єпархії

Напутственное слово

        В одном из слов молодым священникам митрополит Виссарион сказал: “В армии на бытовом уровне некоторые офицеры, сержанты иногда говорили молодым солдатам:  “Солдат  умом пусть и не блещет, но сапогами блестеть обязан”.  Священник же, – продолжил архиерей, – обязан блестеть умом и душой,  в противном случае он может легко попадаться в мирские секулярные ловушки, в том числе и раскольнические.   У вас же пусть часто пылятся сапоги от миссионерских трудов, которые, я верю, с радостью будут очищаться вашей верной спутницей, в глубине души сознающей великое космическое значение трудов слуг Христовых на земле.

      Совершенствуйтесь в познании святого Евангелия с помощью молитвы, творений святых отцов. Вспоминайте и Присягу, которую вы давали перед Святым Крестом и Евангелием. Надеюсь, что вы, в связи с появившейся и организацией ПЦУ, никогда не нарушите 10-е и 11-е Апостольские правила:
“Если кто с отлученным от общения церковного помолится, хотя бы то было в доме: таковой да будет отлучен;”
“Если кто, принадлежа к клиру, с изверженным от клира молиться будет: да будет извержен и сам.”

Прес-служба Овруцької єпархії

 

ОСВЯЧЕННЯ ХРАМА В С.МАЛА РАЧА

16.02.2020р. у селі Мала Рача Радомишльського району відбулося відкриття та освячення на славу Божу Храма на честь святого апостола Іоанна Богослова. Все село на чолі зі священником Андрієм Співак приймали участь у святому будівництві. Після богослужіння митрополит Віссаріон  всіх привітав зі святом, подякував за храмобудівництво і побажав прихожанам з дітьми твердого стояння і через храмову молитву в святій канонічній Церкві, духовного удосконалення через християнські чесноти з допомогою Святих Божих Таїнств.                                                                                 Настоятель цієї церкви прот.Андрій був нагороджений архієреєм священницьким Хрестом з прикрасами.

Прес-служба Овруцької єпархії

БОГОСЛУЖІННЯ В ЦЕРКВІ С.РИЖАНИ

Минулого року священник Віктор Опанасюк у с. Рижани Хорошівського району, на жаль, порушивши священницьку присягу , перейшов у розкольницьку “церкву” (ПЦУ) з частиною прихожан.

Більшисть православних християн з цього села не побажали йти за забороненим у служинні священником, не злякавшись і його прокльонів . Вони вирішили молитися з канонічним священником Герасимом в одній облаштованій хатині, та бути у тій Церкви (УПЦ), яку визнає Патріарх Єрусалимський Феофіл та всі канонічні Предстоятелі Церков.

9 лютого,щоб молитовно підтримати прихожан у цьому селі приїхав керуючий Овруцькою єпархією митрополит Віссарион і очолив літургійне богослужіння та подякував усім у вірності святій Христовій Церкви, Предстоятелем якої в Україні є Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Архірей зі священниками часто нагадують народу Божому про гріх церковного розколу і цитують вислови святих.

Свт. Іоанн Златоуст: “Якщо спасительна порада не може повернути на дорогу спасіння деяких керівників розколу і винуватців незгоди, які перебувають у сліпому і впертому свавіллі, то принаймні ви, уловлені або втягнуті обманом чи хитрістю, розірвіть сіті, звільніть від блукання душі ваші”.

Свт. Кіпріан Карфагенський: “Засновники і керівники розколу порушуючи єдність Церкви,протидіють Христу, і не тільки другий раз його розпинають, але роздирають тіло Христове, а це такий гріх, що навіть кров мученицька не може загладити його”.

Прес-служба Овруцької єпархії

P.S. Иерусалимская Церковь ужесточила проверку документов духовенства из Украины. Это вызвано тем, что были попытки некоторих “священников” ПЦУ принять участие в служении на Гробе Господнем. Патриарх Иерусалимский Феофил неоднократно отмечал на встречах с представителями УПЦ, что украинский кризис является вызовом для всего Православия и заверил, что молится за Украину и Каноническую Украинскую  Православную Церковь во главе с Блаженнейшим Митрополитом Киевским и всея Украины Онуфрием.

В сербском монастыре Хилиндар на Святой Горе Афон категорически не принимают представителей раскольнических церковных структур из Украины. Сербский Патриарх известил все Поместные Церкви о том, что не признает ПЦУ и считает УПЦ единственной канонической Церковью в Украине.