Село Калинівка Олевського благочиння– тихе, спокійне село в глибинці українського Полісся, де живуть добрі, працьовиті люди. З давніх часів в селі був храм, але в 30-х роках двадцятого століття його зруйнували.
Коли ж почалося відродження храмів, громада села підняла питання про можливість проводити богослужіння. І у 1999 р. було обладнано приміщення, де жителі мали можливість молитися. До села регулярно приїзджав священик Андрій Степушенко і проводив богослужіння, святкові молебни, таїнства. Часто піднімалось питання про будівництво храму, але на таку справу не було коштів. Та Господь не залишає своїх вірних.
У село приїхав працювати підприємець Андрійчук Володимир Євгенович. Він часто зустрічався і спілкувався зі священиком, цікавився життям Церкви, надавав допомогу для ремонту молитовного будинку, а потім запропонував побудувати новий храм. Громада з радістю зголосилася допомагати у цій справі і хто чим міг надавали посильну допомогу.
Будівництво почалось з молитви, яку очолив митрополит Овруцький і Коростенський Віссаріон, освятивши місце під будівництво храму. Далі з Божою допомогою під керівництвом настоятеля храму прот. Андрія та Володимира Євгеновича почалося будівництво . З початку і до закінчення майже все фінансування робіт взяв на себе Володимир Євгенович, який і сам працював і готував матеріали для храму. Посильну допомогу надавала громада села, підприємці, лісівники, благодійники.
Будівництво храму принесло також і духовні плоди. Священик, люди, підприємці спілкуючись і працюючи разом зблизились і об’єднались у стремлінні робити добру справу і послужити своїми трудами Богу та ближньому.
І ось, Божою милістю, храм збудований, тепер залишилось піднести подячні молитви до Бога і освятити його. Минуло неповних два роки як освячувалось місце під будівництво а тепер митрополит Віссаріон приїзджає освятити красивий, новозбудований храм в честь Хрестителя Київської Русі Великого князя Володимира.
В очах прихожан сльози радості, а на устах слова: – «як же Господь промислительно послав до нас людину,яка, приїхавши, полюбила наше село, нас і, саме головне Бога, та побудувала Божий храм».
Це велика подія для всієї округи, адже це покоління людей вже не застало свого храму і тепер, вперше, вони будуть молитись і приймати участь у освяченні престолу і храму. Це історична подія, яка буде святкуватися людьми і ввійде в історію і, буде свідчити майбутнім поколінням про віру і вірність православію їх предків! Буде нагадувати про той історичний християнський шлях, яким ішов наш народ, дякуючи святому князю Володимиру і, яким повинні продовжувати іти ми і майбутні покоління.
Після повчального слова і подяки всім за посильну участь у будівництві Храму архієрей Віссаріон нагородив Андрійчука В.Є. орденом рівноапостольного князя Володимира Великого за підписом Блаженнійшого Митрополита Онуфрія,Предстоятеля УПЦ. А священик Андрій отримав благословення на носіння хреста з прикрасами.Дітям були подаровані молитвословчики.
Прес-служба Овруцької єпархії
