Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви
з нагоди тридцять першої річниці Харківського Архієрейського Собору та першої річниці Собору Української Православної Церкви,
що відбувся у місті Києві
27 травня 2023 року виповнюється рік, як в місті Києві у Свято-Пантелеімонівському монастирі у Феофанії відбувся Собор Української Православної Церкви, який є найвищим органом церковного управління і скликається Предстоятелем Української Православної Церкви для вирішення принципових богословських, канонічних, богослужбових та пастирських питань. Цього ж дня тридцять один рік тому, відбувся й Харківський Архієрейський Собор, який відкрив нову сторінку в історії Православної України. Собор у Феофанії став відповіддю на непрості питання церковного життя, що виникли внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України. Після тривалих конструктивних обговорень учасники Собору – архієреї, духовенство, чернецтво і миряни – ухвалили низку важливих рішень, зафіксованих у Постанові Собору.
Особлива увага була зосереджена на внесені доповнень і змін до Статуту про управління Української Православної Церкви. Зміни у Статуті не тільки розширили можливості Української Православної Церкви як самостійної і незалежної Церкви, але й стали переконливим аргументом для спростування численних наклепів і надуманих звинувачень, що лунали і, на жаль, ще продовжують лунати на адресу нашої Церкви. Крім цього, за результатами роботи Собору, в Києві відновлена стародавня практика варіння Святого Мира. Впродовж року після Собору розпочали свою діяльність понад 40 українських православних парафій закордоном, які на сьогодні об’єднані у Західноєвропейське вікаріатство Української Православної Церкви. Це також стало виконанням соборної ухвали про необхідність місії серед православних українців, які внаслідок війни вимушено опинились за межами Батьківщини, задля збереження ними своєї віри, культури, мови та православної ідентичності. Рік церковного життя засвідчив правильність рішень цього Собору Української Православної Церкви, який символічно відбувся рівно у тридцяту річницю історичного Харківського Архієрейського Собору. Адже саме на Харківському Соборі вперше у новітній історії ієрархи Української Православної Церкви засвідчили спроможність спільною духовною працею у благодаті Духа Святого знаходити правильні церковні рішення у відповідь на складні виклики сьогодення.
Дуже серйозним викликом і важким випробуванням для всіх нас стала війна, що більше року тому прийшла на нашу українську землю. З самого початку кровопролиття в усіх храмах та монастирях Української Православної Церкви безупинно підноситься молитва за Українську державу, її територіальну цілісність і наших воїнів, які нині виборюють суверенітет України. Наша Церква з перших днів повномасштабного вторгнення російських військ на українську землю засудила цю кровопролитну війну, всіма можливими засобами долучилася до захисту Батьківщини та благословляє вірян захищати свою рідну Україну. Лише наша згуртованість, а не розділення, взаєморозуміння, а не приниження чи звинувачення, зможуть посіяти зерна миру, які у найближчому часі принесуть плід матеріального відновлення та духовного відродження України.
Нехай Всемилостивий Господь допоможе усім нам потрудитися заради перемоги, заради утвердження миру і проповіді любові. У сьогоднішній нелегкий час для нашої Батьківщини пам’ятатимемо слова Бога, які були сказані святому пророку Ісайї: не бійся, бо Я з тобою, не бентежся, бо Я — Бог твій, Я укріплю тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе десницею правди Моєї (Іс. 41:10).
