МИТРОПОЛИТА ОВРУЦЬКОГО І КОРОСТЕНСЬКОГО ВІССАРІОНА БОГОЛЮБИВИМ ПАСТИРЯМ, ЧЕСНОМУ ІНОЧЕСТВУ І ВСІМ ВІРНИМ ЧАДАМ ОВРУЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ У П Ц
Прежде век от Отца рожденному нетленно Сыну, и в последняя от Девы воплощенному безсеменно, Христу Богу возопиим:вознесый рог наш, Свят еси Господи. (Ірмос 3 п)
Цими днями православні, Свята Церква радіють найвеличнішій історичній події – Рождєству Господа нашого Іісуса Христа. У втіленні Сина Божого від Пресвятої Діви Марії збулися старозавітні пророцтва про пришестя на землю Мессії. Син Божий – Логос – володіє всією повнотою Божественного буття і Божественної природи – став Боголюдиною, увійшовши таким чином у життя людства з метою його спасіння від влади диявола, гріха і вічної смерті. Розум недосконалої людини ніколи не зможе осягнути всієї величі цього Божественного Таїнства. Майже 400 років навколо цієї теми вирували суперечки, які отримали назву христологічних. Дуже багато учасників цієї полеміки піддавалися небезпечним помилковим судженням, котрі підривали основу Християнської Віри і основу Божественного Одкровення про спасіння. На Вселенських Соборах Святі отці, по вдохновенню Святого Духа, затвердили Православне вчення про Господа Іісуса Христа, яке відображене в Нікео – Цареградському Символі Віри. І це ” Верую…” християни читають щодня і співають у храмі під час Божественної Літургії, щоб, каючись, причаститися Святих Христових Таїн, для зцілення душі і тіла, і по милості Божій увійти після смерті в радісний вічний Небесний Ієрусалим, де буде Світлом для всіх Господь Іісус Христос (див.Апокалипсис21-22гл). . Гріхопадіння перших людей – Адама і Єви – зіпсувало природу людську. Через розрив з Богом зупинився потік Божественного життя і ” человек отпал от древа жизни“. “Под древом жизни можно разуметь, – говорить святий Іоанн Дамаскин,- мысль Божественнейшую, происходящую из рассматривания всех чувственных предметов, и через них возводящую к Виновнику бытия и зиждителю всего сущего. Под древом же познания добра и зла можно разуметь чувственную и усладительную пищу (т.е.погружение в чувственность)… И так глагол Божий – от всякого древа, еже в Раи, снедию снеси (Бит.2.16), означает сие. Через рассмотрение всех тварей восходя ко Мне Творцу, и во всех их находи один плод – Меня, истинную жизнь… и в общении со Мной полагай основание собственного бытия; таким образом ты будешь бессмертным“. Гріх у людях затьмарив розум, волю і в тіло приніс хвороби і смерть. Люди почали страждати і помирати, і самі, власними силами, вже не могли перемогти в собі гріх і його наслідки: виправити розум, волю, серце і знищити смерть. Це міг зробити лише Сам Бог – Творець усього. Святитель Сильвестр (4ст.) під час бесіди з іудеями про віру говорив: “Бог, приведший все в бытие, когда создал человека и увидел его склонившимся ко всякому злу, не презрел погибающего дела рук Своих, но соблаговолил, чтобы Сын Его, пребывая нараздельно с Ним ( ибо Бог находится везде), сошел к нам на землю. Итак, Он сошел и, родившись от Девы, стал под законом, “да подзаконныя искупитЪ” (Гал.4,4-5). Святе Євагеліє, Церква Христова вчать нас зміцнювати спасительну свою Віру покаянням (каяттям), молитвою, вдячністю Господу за все. Виконуючи заповіді Божі, християнин буде знаходитися під особливим захистом святих Ангелів, стяжаючи Мир Христов, борючись зі своїми пристрастями, він переконається в придбанні духовної сили і великому значенні Ангельського співу вніч Рождєства Христового: “Слава в вышних Богу, и на земли мир, в человецех благоволение“. Люди, обізнані з високоморальним вченням Господа Іісуса Христа, маючи досвід повноти життя у Святому Дусі, завдяки, виконанню Євангельських Заповідей, і надалі будуть мужньо зберігати себе в Христовій Церкві, з радістю місіонерствуючи, проводячи і миротворчу діяльність. За словами апостола Павла, нам дане “служіння і слово примирення“. У цих словах міститься велика програма християнського служіння примиренню, яка розповсюджується як на окремих людей, так і на все людство. Християнське розуміння примирення несе в собі ідею досягнення на землі загального братства людей: як дітей Божих, як синів одного Отця Небесного. Примирення необхідне і розділеним Церквам, і християнству загалом, щоб замість ворожнечі і відчуженості запанувала істинна любов, єдність у вірі, правді і милості. Безліч можливостей служіння людям і людству вказує нам слово Боже, котре вчить служити один одному тим даром, який отримали. Розуміючи велике значення Різдва Христового, Його чудесне втілення заради нас грішних я сердечно всіх поздоровляю зі Святійшою цією подією. Будемо ділитися цією радістю один з одним: з молоддю, батьками, вчителями, лікарями, хворими, військовими…. Принесемо Боговтіленому Іісусу подячну молитву, старання жити згідно Його заповідей, пам’ятаючи , що і “діти щасливії будуть, за віру й святеє вчення; якщо люди один одного знову вшанують,- мир Божий в їх душі й на Землю рясно зійде”. З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ ТА НОВИМ РОКОМ БЛАГОСТІ БОЖОЇ ! Христос народився! Прославляймо Його!
+ ВІССАРІОН,
МИТРОПОЛИТ ОВРУЦЬКИЙ І КОРОСТЕНСЬКИЙ
Р.Х.2025 р. м. Овруч
