ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

                                  ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ                                                   МИТРОПОЛИТА ОВРУЦЬКОГО І КОРОСТЕНСЬКОГО ВІССАРІОНА ПАСТИРЯМ, ІНОКАМ ТА ІНОКИНЯМ І ВСІМ ВІРНИМ ЧАДАМ ОВРУЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

           Сьогодні пасхальна радість, по милості Божій, знову наповнює наші душі та серця. Сьогодні Ангельський світ, всі святі славлять Господа Воскреслого, закликаючи до цього піднесеного славослов’я словом та життям і нас, чад земної Христової Церкви.                                                                      “Велие чудо”, Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа із мертвих – Пасху Христову, усі ми славимо самими піднесеними , чудовими словами пасхальних піснопінь: “Ныне вся исполнишася света, небо же и земля, и преисподняя, да празднует убо вся тварь (творение) восстание Христово, в Нем же утверждаемся”, “смерти празднуем умерщвление, адово разрушение и иного жития вечного начало”, “Христос Новая Пасха, Жертва Живая, Агнец Божий, вземляй грехи мира”.  Цю спасительну міссію Іісуса Христа передбачали багато богопросвітлених пророків.                                                             Пророк Ісаія говорив: “Он был презрен и умален пред людьми, муж скорбей… Он изъязвлен был за грехи наши и мучим за беззакония наши, наказание мира нашего было на Нем, и ранами Его мы исцелились..Он истязуем был, но страдал добровольно и не открывал уст Своих, как овца, веден был Он на заклание…” (Іс. 53 гл.).   І Христос пророкував про Свої майбутні страждання та воскресіння: “…ось ми ідемо в Ієрусалим, і здійсниться все, написане через пророків про Сина Людського, і видадуть Його язичникам, і глузуватимуть з Нього, і скривдять Його, і обплюють Його. І будуть бити, і уб’ють Його; та на третій день воскресне. (Лк. 18: 31-33).                                                  В день П’ятидесятниці ап. Петр у першій проповіді говорив про пророцтва о Христі (Діян. 2, 22-36) і потім звернувшись до розпинателів, сказав: “Иисуса Назорея… вы взяли и, пригвоздив руками беззаконных, убили; но Бог воскресил Его, расторгнув узы смерти, потому что ей невозможно было удержать Его.”           Усі освячені Духом Святим апостоли, з великою радістю проповідували про Христовий добровільний “кенозис” (самоприниження), Його страждання і преславне воскресіння з мертвих. Багато язичників, деякі іудеї від апостольської проповіді умилялись серцем і долучались до Христової Церкви через віру, покаяння, хрещення, отримували душевний спокій, радісно  святкуючи  новозавітну Пасху – Воскресіння Христове.                   Святкування старозавітної Пасхи означало переведення Моісеєм ізраїльтян через Червоне море та позбавлення їх від тяжкої єгипетської роботи фараону. Святкування ж новозавітної Пасхи християнської означає позбавлення нас Спасителем нашим Господом Іісусом Христом від тяжкої роботи іншому фараону, тобто дияволу зі скорботними наслідками і переведення нас від смерті до життя та від землі до неба.                                              Через Пасху Христову ми отримуємо особливе откровення про задум Божий щодо людини, Воскресінням Христовим розкривається сенс будь-якого буття. Св. ап. Павло, який був узятий до третього неба (“у тілі – не знаю, поза тілом – не знаю, Бог знає”, – як він каже) (2Кор. 12:3) та пізнав особливе райське життя, звертаючись до філіпійців в душевному пориві каже: “Для Нього я від усього відмовився, і все вважаю за сор, щоб придба-ти Христа…, щоб пізнати Його і силу Воскресіння Його” (Флп. 3: 8,10).                     Через Воскресіння Христове, через Його Церкву, як особливу нетлінну скарбницю, в якій дається і священне Причастя – нова Пасха, людство лікує своєю вірою та покаянням будь-яку хворобу, будь-яку недосконалість. Воістину тут невичерпне джерело сил доброчинних, створюючих та спасаючих людину для вічного буття. Чудово про це пише св. Іоанн Кронштадтський: “Іісус Христос, Спаситель наш, Своєю смертю та Своїм Воскресінням поклав основу нашому воскресінню”.                                                         Ми та вселенське Православ’я з Патріархом Ієрусалимським Феофілом сумуємо і у ці пасхальні дні про перехід деяких українців через спокусу з певними приманками від “сильних світу цього” до ПЦУшного розколу, який підтримується нецерковними та невоцерковленими людьми. Мертвий незаконний “Томос” даний українцям має “силу” забороненого райського плоду, і хто приймає його відчують, безсумнівно, гіркоту Адамова вигнання з раю, який повірив з Євою зухвалому, заздрісному наклепнику..дияволу.               Помолимося і сьогодні про напоумлення тих, хто пішли з бенкету віри Христової, можливо, невідчувших благодатної сили і радості бути в Церкві смиренним слугою, пізнаючи Істину, не шукаючи при цьому нагород та першості (Мк. 10: 36-45).                                                                                        Знаходячись по милості Божій в Церкві Христовій, я і в цей час з радістю усіх вас дорогі отці, брати та сестри вітаю з Воскресінням Христовим – життєстверджуючою Пасхою Господньою. Воспіваючи Богові пісню нову із вдячністю постараємося і в ці дні знайти людей скорботних, знедолених, розділивши і з ними Пасхальну радість. Нехай ця радість усім нам допомагає і бути добрими миротворцями у цей непростий час. Нехай усі батьки принесуть радість своїм дітям і храмовою молитвою з ними, прославляючи Господа Іісуса Христа Спасителя нашого.

ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!

+ВІССАРІОН,

МИТРОПОЛИТ ОВРУЦЬКИЙ І КОРОСТЕНСЬКИЙ

ПАСХА ХРИСТОВА                                                  м.Овруч 2019 р.

Козаки захищають канонічну УПЦ

ШАНОВНІ БРАТИ ТА СЕСТРИ!

Ми, православні козаки, хочемо сказати вам таку інформацію.

Деякі депутати з Порошенком, як ви знаєте, створили в Україні ПЦУ (незаконний “Томос” думали, що допоможе їм остатися у владі), яку не визнає Патріарх Ієрусалимський Феофіл і Світове Православ’я. Про це говорять наші архієреї, священики. До речі, навіть заборонений Денисенко Філарет зрозумів і не йде у цю нову релігійну структуру (ПЦУ), центр якої у турок (Стамбул).                                                                                                                                Деякі глави райадміністрацій, порушуючи церковні і конституційні закони учиняють злочини, можливо і несвідомо, під тиском губернатора. Вони організовують через наклепи на УПЦ захоплення храмів і сприяють направити розкольницьких “священиків”, дії яких (і всіх ПЦУшників) не мають благодатної сили.  Їх прибічники ставлять провокаційне запитання: “Ви за церкву російську (Путінівську) чи українську?” Відповідаємо: Церква наша в Україні не Путіна і не Порошенка, а ГОСПОДА ІІСУСА ХРИСТА, адміністративний центр якої у Києво-Печерській Лаврі (тут багато св. мощей) і яку в Україні очолює Блаженніший Митрополит Онуфрій. У цю Церкву ходили наші батьки, діди, прадіди. Вам говорять ще і таку неправду: Церква від Блаженнішого Онуфрія везе в Москву гроші для російського війська. Це брехня. А ось Порошенко в Росії має свій бізнес і платить там великі податки (про це говорять майже всі депутати ВР).                       Хто виступає проти нашої Церкви, той – ворог ГОСПОДА ІІСУСА ХРИСТА. Ще при пророцтві Давида Господь сказав: “Враги Его облеку студом (соромом)” (Пс. 131: 18). Це збувалося раніше, почало збуватися, і тепер. Якщо не покаємося, то може статися ще більша біда  – Мф. 24 гл.  Ми ж, православні, молитовно читаймо і 90-й псалом: “…Воззовет ко Мне, и услышу его: с ним есмь в скорби, изму его, и прославлю его, долготою дней исполню его, и явлю ему спасение Мое.”       (Пс. 90: 15-16).

Православні козаки: Литвинчук П.В.,

Карпенко Ф.С.

Степаненко І.К.

ЗУСТРІЧ З ОБСЄ

05 березня 2019 року у м.Коростень відбулась зустріч керуючого Овруцькою єпархією митрополита Віссаріона з представниками ОБСЄ, під час якої  розглядалися деякі питання сьогодення, у тому числі і втручання деяких глав райдержадміністрацій (є відеозапис) у церковне життя православних парафій з метою захоплення храмів для переведення їх у новостворену ПЦУ, яку не визнає Патріарх Ієрусалимський Феофіл і світове Православ’я. З метою рейдерського захоплення храмів ставилось прихожанам провокаційне питання: “Ви за церкву Путіна, чи українську?”. Направлялись наші місіонери, які говорили: “Наша Церква не є Путіна і не Порошенка, а ГОСПОДА ІІСУСА ХРИСТА, яку в Україні очолює Блаженніший Митрополит Онуфрій, і тільки в цій Святій Церкві, по милості Божій, подається зцілююча спасаюча нас благодать Божа…

Прес-служба  Овруцької єпархії.

ИНТЕРВЬЮ

Интервью с митрополитом Овручским и Коростенским Виссарионом

В детстве мне говорили некоторые учителя и военком: «Вы верующие церковные люди работаете на запад, Америку», сейчас на нас говорят другую ложь: «Вы работаете на Кремль…»

Скажите немного о себе, как Вы пришли к вере в Бога, когда стали молиться?

Я родился в простой, крестьянской семье. Родители мои, Александр и Ольга, сельские труженики, отец защищал отечество в Великой Отечественной войне, имеет награды, одна из которых «орден красной звезды». Все мы (4-ро сыновей) естественно были приучены к разной сельской работе. Сколько себя помню, с детства я верил в Бога, чувствовал Его присутствие, по-детски молился. Приятно было слушать от мамы разные библейские истории, поучения, жития святых. Помню, как дедушка Максим (Васянович) в воскресные, праздничные дни любил уединяться и читал Библию. Лет в 13 я трепетно держал и читал принесенное мамой из церкви, на малое время, иллюстрированное маленькое для детей Евангелие. Я задавал вопрос: почему этой Книги нет в каждой семье? Иногда, когда я приходил домой еле живой от волейбольной игры и сразу засыпал, мать умудрялась через некоторое время меня разбудить для чтения хоть нескольких вечерних молитв; если я не вставал, она читала молитвы вслух.

Особое чувство испытывал при посещении Храма, детское сознание мне говорило: священника Бог посылает для служения с Неба. Ревностное служение, во времена гонений на Церковь, священников братьев Иоанна и Владимира (Маркевич) подвигли меня по их и моей матери зову избрать священническое служение.

С детства я решил не быть членом безбожных ленинских организаций (в этом заслуга моей матери). В первый день вручения октябреновский значок был предан мной земле. Это место помню и ныне. Я не осуждаю тех, кто в то время не устоял и по какой-то причине стал членом безбожной организации (многие я знаю уже в этом покаялись). Это было время тотального давления на человеческое сознание, как и ныне стараются обманом вовлечь наших людей в новую (проголосованную некоторыми депутатами ВР) «церковь» (ПЦУ).

В те времена на меня некоторые учителя, военком говорили: «Вы верующие церковные люди работаете на запад, Америку, ЦРУ». Сейчас на меня и мою команду другую ложь говорят: «Вы работаете на Москву, Кремль». Приходится и ныне читать особые молитвы и богословски защищать паству. Мы говорим: Церковь наша в Украине – не Путина, не Порошенко, а Господа нашего Иисуса Христа; административный центр Ее в Киево-Печерской Лавре, которую возглавляет Блаженнейший Митрополит Онуфрий. И эту Церковь признает Патриарх Иерусалимский Феофил и все Поместные Церкви. Миссия Святой Церкви Христовой – всех людей наставить Божиим учением, очистить через покаяние, даровать спасительную благодать для духовного роста через смирение, жертвенную любовь ко всем людям. Через нашу Церковь есть возможность, по милости Божией, облечься во Христа и с такой радостью уйти в вечность.

Что самое главное в священническом, епископском служении? Какие проблемы возникали у вас после принятия сана, что удалось сделать?

Прежде всего: а) молитвенное, со страхом Божиим совершение богослужений; б) проповедь, миссионерство, охранение паствы от ересей и расколов. Если при советской власти я пытался размножать и раздавать утренние и вечерние молитвы (люди и в этом нуждались) – КГБ меня поймало и деликатно намекнуло: посадим. При президентах Л.Кучме, В.Ющенко, В.Януковиче я, можно сказать, насытился издательской деятельностью, распространив православные поучения (газеты, брошюры, листовки) по приходах епархии. Одна учительница мне написала: «Я благодарна Вам за «Православные поучения». Эта книга теперь для меня одинокой стала настольной, мне стыдно, что я всю жизнь прожила и в храм не ходила. Вышлите мне, пожалуйста, таких две книги для моих двоих дочерей».

Также в Овручской епархии по милости Божией было построено около 200 храмов + два больших собора в г. Овруче и г. Коростене.

При нынешней власти начали у нас изымать некоторую литературу, в которой говорится о необходимости хранить себя в Христовой Церкви, нет регистрации для новых православных общин. Так как я со священниками и далее решили быть в канонической Церкви в Украине (УПЦ), в ход пустили против нас разные изощренные технологии (хитрости). Под моим именем создали на «Фейсбуке» страницу и там за моей подписью писать стали разный раскольнический материал. Таких писем было четыре + текст с моим фото на большом бигборде: я благословляю новую, некоторыми депутатами созданную «церковь».

Из 220 священников в т.з. церковь (ПЦУ) перешли четыре наших священника. За нарушение ими присяги они были мной, на основании канонического права, запрещены в служении. Грянула новая клевета: мол я им угрожаю; беру деньги за рукоположения в сан, награды, кого-то люблю, средства у о. Евстратия идут не по назначению. На монастырь сыпнули вульгарщину. Решили еще и так досадить архиерею, а также стойкому, не поддающемуся на провокации наместнику Св.-Казанского Чоповичского монастыря, натерпевшегося с детства всяких утеснений, насмешек от КГБ, безбожных комсомольских организаций. Кто-то прячет свое лицо за иноком Авраамом, который на мой вызов на беседу не идет. Как видим, для их запланированных рейдерских походов все средства хороши.

Получив около десяти (номер скрыт) смс-сообщений сквернословного характера, в конце кто-то написал еще и это: «666 скоро придет…».

Напомним и мы из Евангелия: будет Второе славное пришествие Господа Иисуса Христа. И страшный суд для живых и умерших.

Пресс-служба Овручской епархии

ЗАХИСТ КАНОНІЧНОГО ПРАВОСЛАВЯ

3 лютого 2019р.у Спасо-Преображенському соборі м.Овруча з благословення митрополита Овруцького і Коростенськог Віссаріона відбулися, після Літургії,збори православних християн.                             .                       Всі парафіяни твердо засвідчили підняттям руки і в майбутньому бути , з ласки Божої, у канонічній спасительній святій Церкви Христовій, яку в Україні очолює Блаженніший Митрополит Онуфрій.Владика Віссаріон наголосив: у цій Церкви спасалися Києво-Печерські святі, Іов і Амфілохій Почаївські, Макарій Овруцький, наші батьки, прадіди… Хто відійде від цієї Церкви- лишиться спасаючої Божої благодаті. Ніхто з присутніх не забажав бути у новоутвореній деякими депутатами “церкви”(ПЦУ), яка підзвітна туркам(Стамбул), і яка не визнається Патріархом Ієрусалимським Феофілом, світовим Православям, українськими архієреями.                                                                                                     Зібрання зафіксовано протоколом з підписами, аби запобігти провокаціям рейдерів.      

У цей день прихожани свято-Василівського монастиря також засвідчили своє бажання бути в УПЦ, очолюваної Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм.

  Прес-служба Овруцької єпархії.

Заборонений указ

Заборонений указ від 29 січня 2019 р.

священнику Борису Вантуху

За грубе порушення священницької присяги (Ваш перехід у розкол, даючи гріховний приклад і немічним людям) цим указом Ви забороняєтесь у священнослужінні.                                                                                                                   Якщо Ви дерзнете звершувати Літургію, або інші церковні Таїнства (це буде як театральна вистава) – будете мати тяжкий гріх. Всі  ці «таїнства», як вчить Свята Церква будуть безблагодатні, і за цей обман народу Божого ще більше будете накликати на себе прокляття з Неба.

керуючий Овруцькою єпархією

+митрополит Віссаріон

Святе Православ’я (Патріарх Ієрусалимський Феофіл…) не визнає новостворену в Україні частиною депутатів ( серед яких є люди інших конфесій) «церкву» (ПЦУ), яку підібрала Туреччина (Стамбул)-бувший Константинопольський патріархат.

«Пресвитеры и диаконы без воли епископа ничего да не совершают…» (Апостольское правило, 39)

«Только та Евхаристия должна почитаться истинною, которая совершается епископом или тем, кому он сам предоставит это». (свщм. Игнатий Антиохийский)

«Не обольщайтесь, братья мои! Кто следует за вводящими в раскол, тот не наследует Царствия Божия» (свщм. Игнатий Богоносец)

прес-служба Овруцької єпархії

 

Распоряжение

Распоряжение №1

(увещевание)                                                                                                                             от 30 января 2019 года                                                                                           Митрополита Овручского и Коростенского Виссариона

всем священнослужителям Овручской епархии

Еще и еще раз напоминаем всем вам о святом и ответственном перед Богом и людьми священническом служении, которое обязывает каждого пастыря, принявшего присягу перед Крестом и Евангелием, через миссионерство и вне святого Храма оберегать прихожан, народ Божий не только от пагубных пороков, но и от ересей и расколов, которые считаются (см. православная экклезиология, нравственное богословие) смертными грехами, лишающими человека благодатной милости Божией быть вне спасительной Церкви Господа Иисуса Христа, Главой Которой Он Сам есть («Созижду Церковь Мою и врата ада не одолеют Ее» (Мф. 16: 18).                             Надеемся, что вы и впредь будете совершать пастырское служение (богослужения, требоисполнения) молитвенно, со страхом Божиим, с любовью, не требуя за это жалования (не устанавливая ценники), а довольствуясь добровольными пожертвованиями, помня слова из Священного Писания: «Проклят всяк творяй дело Божие с небрежением» (Иер. 48: 10).

управляющий Овручской епархией

+митрополит Виссарион

Заявление

После того как в пгт.Першотравневое Овручского р-на с моим присутствием и выступлением на собрании, большое количество людей решили бить и далее к канонической святой Церкви, возглавляемой Блаженнейшим Митрополитом Онуфрием, оппоненты решили в интернете выкинуть клевету на меня якобы меня на таможне поймали с иконами и долларами.Это ложь, во свидетели призываю Господа Бога.                          Здание в г.Коростене не мое, построили его благочестивые люди и дали мне для пользования. Вот такую на лжи в Украине строят ” церковь”!

                                                                Управляющий Овручской епархией                                                                   +митрополит Виссарион

Збори громади

25 січня 2019 р. смт.Першотравневе Овруцького р-ну Житомирської області відбулося зібрання релігійної громади свято- Пантелеймонівської церкви. У зв’язку  з тим, що голова територіальної громади Хрус В.М. під тиском       ” зверху” вирішив провести зібрання релігійної православної громади біля будинку культури, і з ініціативи нецерковних людей ( по селу зібрали частину підписів) вирішили так направити  громаду в так звану церкву ПЦУ, з планом і рейдерського захоплення храму.                                                          У цей день  терміново приїхав керуючий Овруцькою єпархією митрополит Віссаріон. Після молитви у храмі, всі хресним ходом на чолі з владикою підійшли до будинку культури і після його промови про суть святої Церкви, єпископського (апостольського) служіння, а також було наголошено , що влада немає права втручатися у церковні справи( про це говориться і в Конституції України), велика кількість людей( див.фото) вирішила бути і на далі в канонічній церкви УПЦ, яку очолює Блаженнійший  Митрополит Онуфрій. Владика також три рази  наголосив: хто православний –  перехрестіться. Чоловік п’ятнадцять хреститися не хотіли. І ці люди старалися робити ” погоду” на цьому зібранні. Ось таких ”православних” підвезли на це зібрання . Православна громада зі священником Тимофієм вирішили оберігати Храм від рейдерського захоплення.                                                                                                                                  Після подячної молитви у храмі з благословення владики Віссаріона всі розійшлися по своїх домівках.

btr

Всі ці люди підняттям руки свідчать  і надалі бути в канонічній УПЦ.

Ці люди не хотіли перехреститись .

Р І З Д В Я Н Е        П О С Л А Н Н Я

МИТРОПОЛИТА ОВРУЦЬКОГО  І  КОРОСТЕНСЬКОГО  ВІССАРІОНА

БОГОЛЮБИВИМ  ПАСТИРЯМ,  ЧЕСНОМУ  ІНОЧЕСТВУ

І ВСІМ  ВІРНИМ  ЧАДАМ ОВРУЦЬКОЇ  ЄПАРХІЇ    УПЦ

 

                                             «Слово  стало Плотию, и обитало с нами,

                                           полное благодати и истины» (Ин. 1, 14)

Рід людський більше 2000 років згадує та із вдячністю Богу молитовно відзначає велику історичну подію – Різдво Господа, Бога Слова Іісуса Христа, Спасителя нашого.

На Землі не можна порівняти ні одну скорботу з тією, яка і після смерті переслідувала скоявших гріх, від Бога відступивших та повіривших дияволу Адама і Єву з усім їхнім родовідом. Люди стали жити у душевно –  тілесній депресії через укорінені в них по їхній провині різні пороки, які негативно проявлялися і в різній їхній діяльності. В деякій мірі цьому піддавалися і праведні мужи. Наприклад, цар Давид за те, що багато воював та пролив багато крові, не був достоїн побудувати в Ієрусалимі великий храм.

По слову Бога ця честь дісталась його сину Соломону. Через деякий час Давид, побачивши свої недоліки, сердечно молиться та кається: «Помилуй мя, Боже, … серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови» (Пс. 50: 12). Життєстверджуюча благодать Божа віддалялась від людини: вона сумувала, страждала, хворіла, і найстрашніше – помирала. У Старому Заповіті, через багато років, люди побачили своє тяжке становище і вже свідомо чекали Спасителя: «А я знаю, що Викупитель мій живий, і останнього дня Він підійме з пороху цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свого я Бога побачу», − говорив праведний  Іов (Іов 19: 25-26).

Бог, через Свою велику любов, як Лікар, приходить в цей світ і пропонує пораду, ліки, допомогу в наведенні порядку в душі кожній людині. Посилає грішнику, що кається, про-щення, благодать, спасіння завдяки Своєму жертовному служінню і самій Хресній Жертві.

Людина реально отримавши прощення своїх гріхів через Христову Церкву та відчув-ши радість, Царство Боже в душі, буде всіляко намагатися у майбутньому вести правильне духовне життя, накреслену Христом у Нагорній проповіді в Євангелії. Християнину стають зрозумілі слова нашого Спасителя: «Блаженні алчущі та спрагнені правди, бо вони наситяться» (Мф. 5:6);«Блаженні миротворці, бо вони будуть названі синами Божим (Мф. 5: 9).

Він буде праведно жити з Божою допомогою і не злякається різних випробувань, скаже в своїй душі: «Безгрішний Христос страждав, молився і за ворогів і нам велів покірно нести хрест свій: «А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений» (Мф. 24: 13). Гоніння робили та роблять Христову Церкву ще більш славною, “вони укріплюють душу у благо-честі та в небезпеці душа закалюється як розпалене залізо у воді” (свт. Григорій Богослов).

Благо для хворої людини, яка слухає мудрого лікаря і приймає ті чи інші ліки. Велике благо для людей, які слухають поради Господа Іісуса Христа і виконують їх в своєму житті. Господь не тільки як Лікар буде зцілювати  їхню духовно – тілесну природу, але і  з Божою допомогою, на землі буде панувати мир.

Преблагословенна Діва Марія, яка народила, по пророцтву Міхея, Богонемовля Спасителя у Віфлеємі, слухала Христа і берегла Його Слова в Своєму серці і стала «Честнейшей херувимов и Славнейшей без сравнения серафимов».   Ось чому і святий Ісайя Отшельник, вболіваючи за духовний стан говорив: Прилежно внимай себе, чтобы тебе удаляться желания власти, чести, славы и похвалы как язвы, смерти и погибели душевной, как вечной муки.

Цим смиренним  шляхом старались іти всі святі, вони на землі привносили добру закваску суспільству і наслідували райське життя в Небесному Божому Царстві. Істинна христова обітниця: «Де Я, там і слуга Мій буде» (Ін. 12: 26).

Якщо люди  обиратимуть  інший  шлях – гріховний, сатанинський, то настане час, коли прийдуть на Землю різні лиха: землетруси, цунамі, повені, падіння метеоритів і потім      «…по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться. І того часу на небі зявиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, Що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою…» (Мф. 24: 29-30).

Сердечно вітаю всіх вас, дорогі отці, брати та сестри, з радісним, спасительним для нас Різдвом Христовим. Ангельський світ прославив Його: « Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління », східні мудреці принесли йому уклін, золото, смирну і ладан. Ми принесемо Йому вдячне поклоніння, покаяння, чисте серце, вірність Його Святій Церкві, яку в Україні очолює Блаженніший Митрополит Онуфрій, законність Якої визнають предстоятелі  усіх  Помісних  Церков.

 

ВІССАРІОН,

МИТРОПОЛИТ  ОВРУЦЬКИЙ  І  КОРОСТЕНСЬКИЙ

Р.Х. 2019 р.                                                                                               м. Овруч

 

        Р О Ж Д Е С Т В Е Н С К О Е    П О С Л А Н И Е                                                         МИТРОПОЛИТА ОВРУЧСКОГО  И  КОРОСТЕНСКОГО  ВИССАРИОНА,        БОГОЛЮБИВЫМ  ПАСТЫРЯМ, ЧЕСТНОМУ  ИНОЧЕСТВУ                                 И ВСЕМ  ВЕРНЫМ  ЧАДАМ ОВРУЧСКОЙ  ЕПАРХИИ УПЦ

«Слово стало Плотию, и обитало с нами,

                                      полное благодати и истины» (Ин. 1, 14)

Род человеческий больше 2000 лет вспоминает и с благодарностью Богу молитвенно празднует великое историческое событие – Рождество Господа, Бога Слова Иисуса Христа, Спасителя нашего.

На Земле нельзя сравнить ни одну беду с тою, которая и после смерти преследовала согрешивших, от Бога отступивших и поверивших диаволу Адама и Еву со всею их родословною. Люди стали жить в душевно-телесной депрессии через вкоренившиеся в них по их вине разные пороки, отрицательно проявляющиеся и в разной их деятельности.   В некоторой степени этому подвергались и праведные мужи. Царь Давид, например, за то, что много воевал и пролил много крови, не был достоин построить в Иерусалиме большой храм. По слову Бога эта честь досталась его сыну Соломону. Впоследствии, он сердечно молится и кается: «Помилуй мя, Боже,… сердце чисто созижди во мне, Боже, и дух прав обнови во утробе моей» (Пс. 50: 12).

Жизнеутверждающая благодать Божия удалялась от человека: он унывал, страдал, болел, и самое страшное – умирал. В Ветхом Завете, спустя много лет, люди увидели свое бедственное состояние и осознанно уже ждали Спасителя: «А я знаю, Искупитель мой жив, и Он в последний день восставит из праха распадающуюся кожу мою сию, и я во плоти моей узрю Бога», – говорил праведный Иов (Иов 19: 25-26).

Бог, по Своей великой любви, как Врач, приходит в этот мир и предлагает совет, лекарство, помощь в наведении порядка в душе каждому человеку. Посылает кающемуся грешнику прощение, благодать, спасение, благодаря Своему жертвенному служению и самой Крестной Жертве.

Человек , реально получивший прощение своих грехов через Христову Церковь, почувствовавший радость, Царство Божие в душе, будет всячески стараться в будущем вести правильную духовную жизнь, начертанную Христом в Евангелии. Христианину становятся понятны слова нашего Спасителя: «Блаженны алчущие и жаждущие правды, ибо они насытятся» (Мф. 5:6);  «Блаженны миротворцы, ибо они будут наречены    сынами Божиими» (Мф. 5: 9).

Он будет жить праведно с Божией помощью и не устрашится разных испытаний, скажет в своей душе: «Безгрешный Христос страдал, молился и за врагов и нам велел безропотно нести крест свой:  «…претерпевший же до конца спасется» (Мф. 24: 13). Гонения делали и делают Христову Церковь еще более славной, “они укрепляют душу в благочестии и в опасностях душа закаливается как раскаленное железо в воде”   (свт. Григорий Богослов).

Благо для больного человека, слушающего мудрого врача и принимающего те или иные лекарства. Великое благо для людей, слушающих советы Господа Иисуса Христа и исполняющие их в своей жизни. Господь не только, как Врач, будет исцелять их духовно-телесную природу, но и, естественно, с Божией помощью, на земле будет водворяться мир.

Преблагословенная Дева Мария, родившая, по пророчеству Михея, Богомладенца Спасителя в Вифлееме, слушала Христа и слагала Его Слова в Своем сердце (Лк. 2:19) и стала «Честнейшей херувимов и Славнейшей без сравнения серафимов». Вот почему и св.Исаия Отшельник старался уберечь приходящих к нему и от фарисейського превозношения, говоря: Прилежно внимай себе, чтобы тебе удаляться желания власти, чести, славы и похвалы как язвы, смерти и погибели душевной, как вечной муки.  Этим смиренным путем старались идти все святые, они на земле привносили добрую закваску обществу и наследовали райскую жизнь в Небесном Божьем Царстве. Истинное Христово обетование: «Где Я, там и слуга Мой будет» (Ин. 12: 26).

Если люди будут избирать другой путь – греховный, сатанинский, то будет время, когда грянут на Землю разные бедствия: землетрясения, цунами, наводнения, падения метеоритов и потом «…после скорби дней тех, солнце померкнет, и луна не даст света своего, и звезды спадут с неба, и силы небесные поколеблются; тогда явится знамение Сына Человеческого на небе; и тогда восплачутся все племена земные и увидят Сына Человеческого, грядущего на облаках небесных с силою и славою великою…»(Мф. 24:29-30).

Сердечно поздравляю всех вас, дорогие отцы, братья и сестры, с радостным, спасительным для нас Рождеством Христовым. Ангельский мир прославил Его: «Слава в вышних Богу и на земли мир, в человецех благоволение», восточные мудрецы принесли Ему поклон, злато, смирну и ливан. Мы принесем Ему благодарное поклонение, покаяние, чистое сердце, верность Его святой Церкви, которую в Украине возглавляет Блаженнейший Митрополит Онуфрий, законность которой признают предстоятели всех Поместных Церквей.

+ВИССАРИОН,

МИТРОПОЛИТ  ОВРУЧСКИЙ  И  КОРОСТЕНСКИЙ

Р.Х. 2019 г.                                                                                   г. Овруч